Теоретичні підходи пояснення інфляції. Причини, суть і форми інфляції. Методи стимулювання інфляційних процесів. Антиінфляційна політика та методи боротьби з інфляцією. Соціально-економічні наслідки інфляції. Особливості інфляційного процесу в Україні.
Аннотация к работе
Курсова робота по макроекономіці План Вступ 1. Теоретичні підходи пояснення інфляції 2. Особливості інфляційного процесу в Україні 9. Ідеї регулювання інфляції в світовому досвіді 10. Словник економічних термінів 12. Додатки 13. Список використаної літератури 1.Вступ Інфляція як економічне явище характеризує якісний стан грошового обігу в умовах, коли перестає діяти механізм автоматичного забезпечення сталості грошей. На початку виникнення паперових грошей, коли вони тільки відірвалися від розмінних на золото банкнот, а на руках у суб’єктів обігу були ще повноцінні монети, які нерідко оберталися, першою ознакою інфляції виступав лаж на золото, тобто підвищення ціни на золоті монети в паперових грошах порівняно з їх номінальною вартістю. Відповідно до зростання лажу посилювався процес зменшення реальної вартості грошової одиниці порівняно з її номінальним золотим вмістом, який називається дизажіо. Якщо цей процес набуває затяжного характеру, то поглиблюється розрив між рівнем цін на внутрішньому ринку країни та на ринках інших країн і світовому ринку в цілому. В економічній науці сформувалися дві основні концепції інфляції: 1) інфляція - знецінення нерозмінних на золото паперових грошей внаслідок переповнення каналів обігу грошовою масою; 2) інфляція - загальне зростання цін на товари та послуги. Нині відомі такі теорії інфляції: надмірного попиту, грошових витрат виробництва та теорія інфляції як багатофакторного явища. Теорія «інфляції попиту». Започаткував цю теорію Дж. Кейнс. Це дало підстави стверджувати, що за умов високої монополізації виробництва і важливої ролі профспілок на ринку праці підприємці можуть підвищувати ціни, а профспілки - заробітну плату з власної ініціативи, навіть за незмінного попиту. Процес генерації інфляції можна наочно розкрити за допомогою «рівняння обміну»: MV = PQ , (1) де М - номінальна грошова маса (кількість грошей в обігу); V - швидкість, або норми обороту грошової маси; Q - реальні доходи, або товарне забезпечення грошей. Якщо за рік середній показник номінального доходу зріс на 15%, а ціни за той самий час - на 10%, то можна вважати, що реальні доходи населення збільшилися на 5%. Рівень цін можна визначити, перетворюючи рівняння (1) за формулою: Р = MV / Q , (2) Із формули випливає, що рівень цін (норма інфляції) постійно зростає, коли номінальна грошова маса збільшується відносно попиту на реальні залишки. Держава випускає в обіг іще 250 млн. дол., наприклад, для покриття бюджетного дефіциту. Якщо рівняння обміну розглядати з позиції динаміки цін,; грошей, випуску продукції (ВВП) і швидкості обороту грошей, то рівняння (2) можна переписати в термінах темпів приросту: і Р = М - Q V , (3) або М / Р = Q - V , (4) Отже, норма інфляції (Р) дорівнює різниці між темпами; приросту номінальної грошової маси та реального попиту на гроші (3). Кредитна емісія означає, що центральний банк як агент уряду покриває державний борг чи фінансує державку програму видатків емісійними кредитами, які не мають реального забезпечення. Наприклад, якщо в економічному середовищі відбувається загальне підвищення цін, стає неминучим зниження реальних доходів населення.