Аналіз наслідків лікування хворих на дитячий церебральний параліч при застосуванні нейротрансплантації та нейрохірургічних втручань, спрямованих на попередження формування необоротних змін в руховому апараті, активізації компенсаторно-відновних процесів.
Аннотация к работе
Одночасна наявність активних патологічних тонічних рефлексів (лабіринтного, шийних) і установних реакцій, які формуються дуже повільно і не своєчасно, визначає складний руховий стереотип хворих на ДЦП, гальмує становлення механізмів антигравітації та є причиною формування патологічних мязових синергій (Скворцов И.А., Ермоленко Н.А., 2003; Russman B.S., Ashwal S., 2004). Завдання ускладнюється ще й тим, що поряд з порушенням формування рухових навичок у хворих виникають зміни інтелектуальної сфери на тлі зміненої біоелектричної активності мозку. Додатковим стимулом для використання цього методу стали результати досліджень, в яких було доведено, що тканина мозку ембріонів ранніх строків гестації (7-9 тижнів) на 90-95% складається з стовбурових клітин, які в умовах in vivo здатні виживати, реалізовувати свою генетичну програму, позитивно впливати на мікрооточення, в яке вони потрапили, мають тропність до ділянок ураження мозку і можуть мігрувати на певні відстані (Цимбалюк В.І., Медведєв В.В., 2003; Кордюм В.А., Дерябина Е.Г., 2004). Ромоданова АМН України»: «Розробити методи відновленого лікування за допомогою трансплантації ембріональної нервової тканин для усунення рухових церебральних дефектів при ішемічному інсульті, черепномозковій травмі, дитячому церебральному паралічі» за № держреєстрації 0190U001792 (1991-1994 рр.); «Розробити фундаментальні та прикладні аспекти трансплантації ембріональної нервової тканини в нейрохірургії» за № держреєстрації 0195U010355 (1995-1997 рр.); «Дослідження механізмів рухових порушень при ДЦП та їх корекція з застосуванням ембріональної нервової тканини та її фракцій» за № держреєстрації 0198U001335 (1998-2000 рр.); «Розробити метод лікування рухових порушень при експериментальних запально-дегенеративних ураженнях ЦНС шляхом використання ембріональної нервової тканини та її компонентів» за № держреєстрації 0101U000578 (2001-2003рр.) та Координаційного центру трансплантації органів, тканин і клітин МОЗ України «Розробити критерії оцінки якості трансплантатів органів і клітин та їх стандарти» за № держреєстрації 0104U008751 (2004-2006 рр.). Розробити алгоритм нейрохірургічного лікування хворих на ДЦП з урахуванням можливості впливу на різні ланки стато-рухового аналізатора (нервово-мязовий апарат, спинний і головний мозок) з метою усунення або попередження формування необоротних змін у мязово-суглобовому апараті та прискорення формування рухових навичок.Нами було проведено клінічні, електрофізіологічні та імунологічні дослідження у 145 хворих з спастичними формами ДЦП віком від 2 до 15 років, яким була трансплантована ЕМТ людини 8-9 тижнів гестації в паренхіму кори великих півкуль головного мозку з двох боків (всього 290 втручань) в клініці відновної нейрохірургії ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. Для обєктивної кількісної оцінки динаміки змін неврологічного статусу хворих до і після нейротрансплантації нами була розроблена формалізована історія хвороби, що включає 95 кількісних і якісних показників. Враховуючи вікові особливості формування патерну ЕЕГ у дітей в процесі онтогенезу і хронологічні межі вікових періодів (Богданов О.В., 1978), ми розподілили хворих на ДЦП з трансплантацією ЕМТ (48 пацієнтів) і ДЦП без трансплантації ЕМТ (27 пацієнтів) за віком - переддошкільний (1-4 роки) і дошкільний (5-7 років). З урахуванням цього ми розподілили хворих на ДЦП на 6 груп - 4 дослідні (ДЦП ТЕМТ) і 2 групи порівняння (ДЦП), до складу яких увійшли: 1) хворі на ДЦП переддошкільного віку, обстежені в ранньому післяопераційному періоді ТЕМТ (ДЦПП ТЕМТР); 2) хворі на ДЦП переддошкільного віку, обстежені у віддаленому післяопераційному періоді ТЕМТ (ДЦПП ТЕМТВ); 3) хворі на ДЦП дошкільного віку, обстежені в ранньому післяопераційному періоді ТЕМТ (ДЦПД ТЕМТР); 4) хворі на ДЦП дошкільного віку, обстежені у віддаленому післяопераційному періоді ТЕМТ (ДЦПД ТЕМТВ); 5) група порівняння хворих на ДЦП переддошкільного віку (ДЦПП); 6) група порівняння хворих на ДЦП дошкільного віку (ДЦПД). Реєстрацію й аналіз ритмів біоелектричної активності мозку дітей, хворих на ДЦП, здійснювали за допомогою 16-канального електроенцефалографічного програмно-компютерного комплексу (ПК-ЕЕГ 19-01, НДІРВ, Україна) з використанням стандартної схеми розміщення реєструючих електродів (10-20) за стандартних умов затемненого приміщення.МРТ головного мозку є цінним методом дослідження, який дозволяє провести диференційну діагностику між ДЦП і синдромами ДЦП, вродженими вадами розвитку головного мозку. Різні форми ДЦП мають певні структурні особливості, однак МРТ-характеристики головного мозку не можуть бути використані для остаточного визначення форми захворювання. Структурні зміни перивентрикулярної зони головного мозку, виявлені у 54,8% обстежених хворих з ДЦП, мають прогредієнтний характер, що зумовлює необхідність раннього початку патогенетично обґрунтованого лікування. Нарощені в культурі ембріональні нейрогенні клітини мають виражену тропність до аксонів та аксогліальних пучків нейронів людини в зоні росту in