Характеристика впливу самостимуляції позитивних емоціогенних зон заднього вентро-латерального гіпоталамуса на процеси неспання-сон у щурів в різні періоди онтогенезу. Розробка практичних рекомендацій щодо області застосування отриманих результатів.
Аннотация к работе
Сон, на основі таких важливих його функцій як регуляція біологічних ритмів, на різних рівнях організації живих систем, анаболічних процесів і механізмів психологічного захисту, готує організм до успішної діяльності в період подальшого неспання (Kovalzon V. M., 2002; Silkis I. G., 2006; Вербицкий Е. В., 2006, 2008). Дисертаційна робота виконана відповідно до планів науково-дослідних робіт ДУ «Інститут неврології, психіатрії і наркології АМН України» в рамках цільових НДР: «Розробити нові методи тканинної терапії для лікування нервових і психічних захворювань на основі вивчення нейробіологічних механізмів їх впливів на центральну нервову систему і адаптивні процеси» (№ державної реєстрації 0194U034347); «Вивчити механізми і клініко-психопатологічні закономірності формування пароксизмальних станів при невротичних розладах» (№ державної реєстрації 0103U001306) і в рамках комплексної НДР кафедри фізіології людини і тварин біологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Метою даного дослідження було вивчення впливу системи позитивного емоційного підкріплення на структуру циклу неспання-сон у щурів в різні періоди онтогенезу. Вивчити вплив самостимуляції позитивних емоціогенних зон заднього вентролатерального гіпоталамуса на процеси неспання-сон у щурів 1-місячного віку. самостимуляція емоціогенний гіпоталамус латеральний Встановлено, що самостимуляція позитивних емоціогенних зон заднього вентролатерального гіпоталамуса в щурів 1-місячного віку здійснює модулюючий вплив на десинхронізуючі системи мозку, що забезпечують неспання та парадоксальний сон; у 3-місячних щурів з перевагою неспання в структурі циклу неспання-сон - викликає перебудову циклу з пригніченням неспання та активацією процесів сну; у 12-місячних щурів з перевагою сну активує процеси неспання, пригнічує парадоксальний сон.Поліграфічну реєстрацію ЕЕГ, ЕМГ, ЕКГ в процесі неспання та сну проводили одночасно в екранованій камері протягом трьох годин в денний час з 1000 до 1300 год на 8-канальному електроенцефалографі EEG-8S фірми “Медікор” (Угорщина) з введенням ЕЕГ-сигналів по чотирьох каналах в персональний компютер із застосуванням 8-канального аналого-цифрового перетворювача (АЦП) до та після здійснення реакції самостимуляції ЗВЛГ. Здійснювали спектральний аналіз 10 секундних патернів ЕЕГ неспання і сну (частота дискретизації АЦП 128 Гц) в діапазоні частот від 1,0 до 35 Гц з розбиттям за ритмами (1,0-4,0; 4,0-7,0; 7,0-13,0; 13,0-35,0 Гц), відповідно дельта-, тета-, альфа-і бета-коливанням (Труш В. А. и др., 1978). Зміни функціонального стану мозку тварин під впливом реакції самостимуляції ЗВЛГ виявлялися в активації механізмів неспання: підвищенні вмісту неспання до 46,4±1,0 % (Р<0,05) переважно пасивного, в структурі циклу НС - збільшенні частоти реакції пробудження в перших циклах сну (рис. В спектрограмах біопотенціалів мозку в неспанні відзначалось збільшення потужності частот дельта-і альфа-діапазону в новій корі та гіпоталамусі, в повільнохвильовому сні - альфа-діапазону в цих структурах, в парадоксальному сні - тета-діапазону в гіпоталамусі. На ЕЕГ ППС цих щурів мали місце прояви пароксизмальної активності альфа-і тета-діапазону в гіпокампі та гіпоталамусі, а в ПС реєструвалися локальні пароксизмальні комплекси альфа-і тета-коливань у новій корі та гіпоталамусі, які модулювалися гострими хвилями, що відображало високий рівень мотиваційно-емоційних процесів у цих щурів як під час сну, так і в неспанні.На моделі реакції самостимуляції позитивних емоціогенних зон заднього вентролатерального гіпоталамуса встановлено вікові закономірності модулюючих впливів системи позитивного емоційного підкріплення на функціональний стан мозку, які обумовлені віковими особливостями її активності та вихідною структурною організацією циклу неспання-сон. У щурів 1-місячного віку з домінуванням процесів сну в циклі неспання-сон самостимуляція емоціогенних зон заднього вентролатерального гіпоталамуса підвищує активність десинхронізуючих систем мозку, які забезпечують процеси неспання, гальмує механізми генерації сну; у щурів з превалюванням процесів неспання самостимуляція позитивних емоціогенних зон заднього вентролатерального гіпоталамуса полегшує вплив синхронізуючих систем мозку, які підтримують повільний сон, ініціює механізми забезпечення парадоксального сну. У щурів 3-місячного віку самостимуляція позитивних емоціогенних зон заднього вентролатерального гіпоталамуса вибірково впливає на структуру циклу неспання-сон: не змінює її в щурів з превалюванням сну, а у тварин з домінуванням неспання, так само, як і у 1-місячних щурів, модулює співвідношення неспання і сну в структурі циклу неспання-сон - пригнічує механізми забезпечення неспання, активує механізми генерації повільного і парадоксального сну. У щурів 12-місячного віку з домінуванням сну в структурі циклу неспання-сон самостимуляція позитивних емоціогенних зон заднього вентролатерального гіпоталамуса викликає активацію десинхронізуючих систем мозку, які забезпечують процеси