Вивчення клініки стану кардіальної, церебральної гемодинаміки методом ультразвукового допплерографічного дослідження та неврологічних проявів, які виникають у хворих на пролапс мітрального клапана. Схеми лікування окремих неврологічних синдромів при ПМК.
Аннотация к работе
Часті періоди декомпенсації, тимчасової втрати працездатності при вегетативних кризах, синкопальних станах, а також інвалідизація при ішемічному інсульті і судомних синдромах наносить значний економічний збиток [Лунев Д.К., Глазунова Т.І., 1995; Сторожаков Я.А., 1997; Кредитор Д.В., 1998]. Аналіз останніх вітчизняних повідомлень і іноземних наукових праць показав, що в основному вивчаються особливості клініки та робиться спроба детальніше вивчити патогенетичні механізми реалізації неврологічних проявів пролапсу мітрального клапана [Захаров В.П., Кондаков А.В., 1991; Євтушенко С.К., 1999; Бєлова О.В., 1998; Dager S.R., 1988; Hignon J.M., 1993; Grubb B.R., 1991; Kayahan N., 1995]. Однак, незважаючи на проведені дослідження, до останнього часу системного аналізу неврологічних порушень не проводилося, немає єдиного уявлення про рівень ураження нервової системи (зокрема її вегетативного відділу), немає чітких даних про стан мозкового кровотоку, не розроблені конкретні принципи терапії, а однакові неврологічні прояви ПМК вимагають патогенетично диференційованих підходів до лікування [Євтушенко С.К., 1998]. У звязку із зазначеним вище, одним із основних завдань даної праці є вивчення клініки, стану вегетативного відділу центральної нервової системи, особливостей мозкового кровообігу та біоелектричної активності головного мозку у хворих із неврологічними проявами, що страждають на пролапс мітрального клапана, і підбір патогенетично обгрунтованої терапії. Горького МОЗ України: “Вивчити й удосконалити критерії діагностики гетерогенних ішемічних, запально-демієлінізуючих ушкоджень нервової системи в осіб молодого і середнього віку та розробити нові підходи до комплексного лікування, реабілітації та профілактики”.Контрольну групу складали 100 хворих з подібними неврологічними синдромами, які не мали пролапсу мітрального клапана, з них: ВСД із панічними атаками - 25 осіб, із синкопальними станами - 34 особи., мігренню - 9 осіб, епілептичними синдромами (первинно та вторинно генералізованими) - 26 осіб, ішемічними інсультами внаслідок атеросклерозу та гіпертонічної хвороби - 6 осіб. У 94 хворих (78,33%) було виявлено обтяжений перинатальний анамнез: токсикоз першої і другої половини вагітності у матерів 86 хворих (71,66%), нефропатія вагітних у 18 осіб (15,00%), загроза зриву вагітності у 27 жін. У неврологічному статусі симптоми ураження стовбура головного мозку виявлено в 83 хворих (69,16%) у вигляді ністагму у 52 хворих (43,37%), міжядерного офтальмопарезу у 35 хворих (29,28%), анізорефлексії за шаховим типом у 31 осіб (25,83%), їх сполучення у 39 осіб (32,50%). При дослідженні електрокардіограми у 23 хворих (19,16 %) спостерігалися поодинокі екстрасистоли, у 19 осіб (15,83 %) - ваготонія, у 3 осіб (2,50%) - ознаки гіпертрофії лівого шлуночка, 31 (25,8 %) хворий мав ознаки неповної блокади однієї з ніжок пучка Гіса. Клініка неврологічних проявів у цієї групи була представлена переважно пароксизмальними проявами: ВСД з панічними атаками - 30 осіб, синкопальними станами - 12 осіб, гипервентиляційними порушеннями - 7 осіб; транзиторними ішемічними атаками 2 осіб; ішемічними інсультами - 3 осіб; дисциркуляторною переважно венозною енцефалопатією з судомними пароксизмами - 5 пацієнтів.В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове рішення наукової проблеми патогенезу, діагностики, лікування та профілактики уражень нервової системи у хворих на пролапс мітрального клапана. Хворі на пролапс мітрального клапана мають, як правило, однакову конституціональну статуру. Зміни інтракраніальної гемодинаміки у хворих із пролапсом мітрального клапана носять вторинний характер та обумовлюють виникнення тих чи інших патологічних синдромів. Стан інтракраніальної гемодинаміки визначає вид і ступінь виразності неврологічних синдромів (порушень мозкового кровообігу, вегетосудинної дистонії: синкопальних станів, панічних атак). Клінічні неврологічні синдроми (ВСД: із панічними атаками, синкопальними станами, мігренєподібною цефалгією; переважно венозна дисциркуляторна енцефалопатія з лікворною дисциркуляцією та судомним синдромом, а також минущі та стійкі порушення мозкового кровообігу) які виникають при пролапсі мітрального клапана не залежать від ступеню виразності ПМК.