Невирішені питання гострих захворювань органів черевної порожнини, профілактики та лікування гнійно-запальних ускладнень післяопераційних ран - Автореферат

Частота гнійно-запальних ускладнень у післяопераційний період, за даними вітчизняних і зарубіжних авторів, зберігається досить високою 35-45 % по відношенню до всіх хірургічних хворих (Meier W.C. et al., 1993; Mclachlan G.J. et al., 1995; Шапринський В.О. та співавт., 2002; Бойко В.В. та співавт., 2004). Частота госпітальної інфекції, незважаючи на появу нових антибіотиків, навіть у таких країнах як Німеччина, Франція, сягає 6-9 %, а в США щорічно з 750 тисяч хворих від гнійно-септичних ускладнень помирає 215 тисяч і лікування одного хворого в середньому коштує 22100 доларів (Agarual R. et al., 2001). Покращити результати хірургічного лікування та профілактики гнійно-запальних ускладнень післяопераційних ран у хворих на ГЗОЧП, шляхом вивчення стану і корекції порушень вегетативної нервової системи та адаптаційних реакцій організму з використанням удосконалених відомих біофізичних засобів та способу зашивання лапаротомних ран. Визначити частоту та структуру гнійно-запальних ускладнень лапаротомних ран різної локалізації у хворих на ГЗОЧП у післяопераційний період. Визначити можливості впливу природних чинників (сезонність, метеорологічні фактори, біофізична активність Сонця і Землі) на частоту виникнення і особливості перебігу ГЗОЧП та їхніх гнійно-запальних ускладнень у післяопераційний період.СВТ до операції проведено у 144 хворих на ГЗОЧП: ГА - 80, ПВ - 32, ЗК - 32 (1728 досліджень) і в якості порівняння - у 50 здорових людей (600 досліджень) та 32 хворих на гострі гнійно-запальні захворювання (ГГЗЗ) (384 досліджень). Вплив фототерапії (400 - 2000 нм) післяопераційної рани некогерентним світлом апаратом "Біоптрон" на стан ВНС після операції вивчали у 32 хворих на ГА на 1, 3, 5, 7 доби до та після корекції (всього 3072 дослідження СВТ). Вплив надвенного інфрачервоного опромінення крові апаратом "Геска" на стан ВНС після операції вивчали у 32 хворих на ГА - на 1, 3, 5, 7 доби до та після корекції (всього 3072 дослідження СВТ). Вплив віброакустичної терапії післяопераційної рани апаратом "Вітафон" на стан ВНС після операції вивчали у 32 хворих на ГА - 1, 3, 5, 7 доби до та після корекції (всього 3072 дослідження СВТ). Вплив комплексу біофізичних засобів на стан ВНС вивчали після операції на 1, 3, 5, 7 доби до та після корекції при ГА - у 33 хворих (3168 досліджень), ПВ - у 16 (1536 досліджень), ЗК - у 31 (2976 досліджень СВТ) пацієнта.Дисертаційна робота містить новий підхід до вирішення актуальної наукової проблеми поліпшення результатів хірургічного лікування хворих на ГЗОЧП та їх ускладнень шляхом вивчення впливу природних чинників (коливання гелеоактивності і геомагнітних бурь) на частоту і особливості захворювань, стану ВНС і адаптаційних реакцій в до-та післяопераційний періоди, взаємозвязку асоціацій мікроорганізмів і локальних механізмів захисту слизової оболонки кишечника, розробки нового способу зашивання післяопераційних лапаратомних ран, застосування удосконалених біофізичних методів для корекції порушень стану ВНС, для більш сприятливого перебігу післяопераційного періоду та загоєння ран. Використання багатомірного дисперсійного моделювання (модель Холта) дозволило виявити основні фактори ризику і прогностичну математичну закономірність виникнення та структуру досліджених ГЗОЧП, яка в подальших дослідженнях підтвердилася зростанням ПВ, ЗК, ШКК. Частота гнійно-запальних ускладнень лапаратомних ран різних локалізацій при ГЗОЧП з традиційними методами лікування в післяопераційний період залежно від захворювання коливається від 4,26 % (ГА) до 14,78 % (ПВ). При використанні запропонованих біофізичних методів (зональна біогальванізація, некогерентне світло, віброакустичний вплив, надвенне інфрачервоне опромінення крові та їх комплекс) корекції ВНС на 1, 3, 5, 7 доби після операції вже на першу добу у 25-50 %, на сьому - у 60-100 % нормалізувався та стабілізувався стан ВНС і адаптаційних реакцій. Запропонований новий спосіб зашивання операційних ран з міжмязово-субапоневротичним розташуванням вузликів лігатур сприяє зниженню гнійно-запальних ускладнень в лапаротомних ранах різної локалізації у 4,7 разів (5,01 % - при традиційному та 1,06 % - при запропонованому, р<0,001) за рахунок відсутності зон набряку навколо вузлика у його міжмязовому субапоневротичному розташуванні.

Основний зміст роботи