Неопубліковані твори Бориса та Анастасії Грінченків у порівняльному аспекті. Введення їх до наукового обігу задля розкриття нових аспектів творчої манери Б. Грінченка та висвітлення особливостей стилю А. Грінченко, їхнього взаємозв’язку та відмінних рис.
Аннотация к работе
Для цього в розвідці розглядаються на предмет подібних і відмінних рис невідомі широкому загалу твори: незакінчене «Оповідання з тюремного життя» [4] Бориса Дмитровича Грінченка (на чернетці напис рукою автора «материал автобиографического характера») і рукописні короткі прозові твори Анастасії Борисівни Грінченко «Іронія життя» [6] та «До батька в гості» [5]. Вибір для аналізу саме цих творів зумовлений їхньою хронологічною та тематичною близькістю - можемо припустити, що «Іронія життя» написана трохи пізніше львівського періоду в житті Насті Грінченко, а «До батька в гості» - відповідь на революційні події 1905 р., у яких вона брала безпосередню участь; твір же Б. Кравченко та ін., які стосуються творчості й особливостей прозових творів Б. Грінченка. Грінченком таких мовних і стилістичних засобів, які дозволяли б кожному його сучаснику-українцю вільно сприймати твори, наприклад сталих виразів, що не лише посилюють експресивність тексту, а й дозволяють наблизити створену емоційність до читача: «Семене! Грінченка на освіту загалом, а й конкретні дидактичні принципи, серед яких основним є принцип доступності: «На нашу думку, мова іде про дидактизм: простота викладу, реалізована через вживання загальної лексики та здебільшого неускладнену синтаксичну структуру речень, спрямовану перш за все на адресата, яким є “народ” як опозиція “інтелігенції”, корелює з принципом доступності у дидактиці» [7].