Алгоритми надання невідкладної допомоги при суїцидальній спробі або загрозі суїциду, при станах збудження і агресивності, при шизофренії, маніакальному, психогенному та психопатичному збудженні, аментивничному збудженні та при алкогольному делірію.
Аннотация к работе
Житомирський інститут медсестринства Відділення післядипломної освіти молодших медичних спеціалістів КУРСОВА РОБОТА Слухачи циклу «Медсестри психіатричних установ» Варіант № 20 Тема :Невідкладні стани в психіатрії Виконав: УкраїнецьЮ.Л. Керівник:Милашевська Є.М М.Житомир 2014р. Невідкладні стани в психіатрії При наданні невідкладної допомоги психічно хворим необхідно встановити точний діагноз гострого синдрому і основного психічного захворювання, що викликало цей синдром, і обовязково контролювати поведінку пацієнта. Якщо основне психічне захворювання діагностувати не вдається, слід виключити органічну етіологію збудження або іншого гострого психічного порушення, оскільки призначення великих доз галоперидолу, хлорпромазину і інших нейролептиков всередину (як при купіруванні манії або шизофренії) може привести до летального результату. У психіатричній практиці невідкладні стани визначаються не інтенсивністю переживань хворого, а психомоторними проявами захворювання або очікуваними діями і поведінкою пацієнта. Для цього можна використати Первинний перелік симптомів, запропонований Карлом Шнейдером, який включає : · первинне марення; · слухові галюцинації (голоси людей, осуджуючих хворого або коментуючих його дії); · відчуття того, що хтось ззовні намагається управляти думками або тілом хворого; · відчуття, ніби хтось витягає думки з голови або, навпаки, впроваджує їх хворому.