Нецінові фактори сукупного попиту та пропозиції. Основні автоматичні стабілізатори: прогресивне оподатковування; соціальні виплати; споживання. Функції Центрального банку України. Регулювання обсягу грошової маси. Принципи організації емісійних операцій.
Аннотация к работе
1. Нецінові фактори, недискреційна фіскальна політика, соціальний захист Нецінові фактори. Слід розрізняти нецінові фактори: 1) сукупного попиту та 2) сукупної пропозиції. Загалом коливання цін зумовлюють такі зміни в обсязі видатків покупців - домогосподарств, фірм, держави та іноземців, що дають змогу прогнозувати зміни в реальному обсязі національного продукту. Основними неціновими чинниками сукупного попиту є макроекономічна політика, зовнішні змінні (обсяг ВВП у зарубіжних країнах, динаміка курсів цінних паперів та цін на нерухоме майно, світове виробництво ключових продуктів, зокрема енергоносіїв) та сподівання споживачів і підприємців. Крива довгострокової сукупної пропозиції переміщується під впливом заходів економічної політики й економічних процесів, що змінюють обсяг виробництва за даної природної норми безробіття, та заходів і процесів, спрямованих на зміну природної норми безробіття. Основні функції, які виконує Центральний банк України Основною функцією Національного банку є здійснення грошово-кредитної політики. При цьому: - норматив обовязкового резервування встановлюється єдиним для банків у процентному відношенні до загальної суми залучених банком коштів в національній та іноземній валютах; - для різних видів зобовязань можуть установлюватися різні нормативи обовязкового резервування; - рішення про підвищення нормативу обовязкового резервування набирає чинності не раніше ніж через 10 днів після його опублікування. Національний банк забезпечує управління золотовалютними резервами держави, здійснюючи валютні інтервенції шляхом купівлі-продажу валютних цінностей на валютних ринках з метою впливу на курс національної валюти щодо іноземних валют і на загальний попит та пропозицію грошей в Україні. Принципи організації емісійних операцій: - централізм у проведенні емісійних операцій полягає в тому, що установи банків самостійно розпоряджаються готівковими грошима, які надходять до їх кас, а емісію грошей проводять лише в межах, установлених вищестоящими установами центрального банку; - безумовне виконання завдань з вилучення грошей із обігу; - своєчасне та безперебійне задоволення обґрунтованих потреб у наявних грошах підприємств, організацій та установ; - складення всіма установами банків, що здійснюють касові операції, розрахунку можливих щоденних надходжень та видач готівкових коштів з метою попереднього визначення величини можливої емісії; - самостійне вилучення грошей із обігу у випадках, коли фактична сума грошей, які знаходиться в оборотній касі установ банків, перевищує встановлену межову суму.