Розвиток церкви як спеціального ідеологічного апарату панівного класу в зв’язку в класовим розшарування суспільства. Характеристика національних релігій, їх відмінні особливості та ознаки. Поняття релігійного сектантства, розповсюдженість в християнстві.
Аннотация к работе
Усі розвинуті релігії можна поділити на три основні підгрупи: ранні національні релігії, пізні національні релігії і світові релігії. По-перше, у цих релігіях головними об’єктами релігійного поклоніння стали вже не духи, а боги. До головних догматів іудаїзму належать: віра в єдиного бога Яхве, в прихід месії, в безсмертя Душі та існування загробного царства. Віра в єдиного бога Яхве, який раніше був богом одного із племен Ізраїлю складається в період після полону (з останньої третини VI ст. до н. е.). В ній Яхве уявляється як владний, жорстокий, схильний до помсти бог. Далі слідують аватари Парашурами, епічного героя Рами, мудреця-філософа Крішни, Будди і Мессії-Калки. [2] Течії православного походження в Україні почали виникати з другої половини XVII ст. їх умовно можна поділити на чотири великих групи: 1. Старообрядська церква.