Види торговельних обмежень. Нетарифні торговельні обмеження: імпортні квоти, адміністративні заходи, антидемпінгове регулювання. Торговельні перешкоди внаслідок демпінгу. Функції та структура міжнародного фінансового ринку, характеристика його сегментів.
Аннотация к работе
Вищий навчальний заклад Харківський інститут економіки ринкових відносин та менеджменту (ХІЕРВМ) Контрольна робота з дисципліни Міжнародна економіка Виконав студент ІІІ курсу заочного відділення економічного факультету за спеціальністю „Облік і аудит“ Півторонос Є.М. Лубни 2008 рік 1. Нетарифне регулювання міжнародної торгівлі Незважаючи на те, що історично мито є найбільш впливовим методом торговельних обмежень, існує велика кількість інших видів торговельних обмежень, таких як імпортні квоти, адміністративні заходи та антидемпінгове регулювання. Найбільш важливим видом нетарифних обмежень є квота, що становить собою пряме кількісне обмеження на обсяг товару, який може бути експортованим або імпортованим. Імпортні квоти можуть застосовуватися з метою захисту національної промисловості, сільського господарства та для збалансування торговельного та платіжного балансів. За умов вільної торгівлі, коли ціна на перший товар Р1 = 1 грн, країна буде споживати 70 од. товару 1 (АВ), з яких 10 од. Тобто, як і у випадку з введенням 100%-го мита на імпорт даного товару, введення імпортної квоти у розмірі 30 од. Якщо ж крива попиту на товар 1 у країні змінить своє положення з D1 на D1, то введення імпортної квоти у розмірі 30 од. призведе до зростання внутрішньої ціни до Р1 = 2,5 грн., національне виробництво при цьому збільшиться до 25 од. Добровільні обмеження експорту є предметом переговорів між США, Європою та іншими країнами, як розвиненими, так і тими, що розвиваються, ще з середини 50-х років XX ст. в таких галузях, як сталеплавильна, текстильна, виробництво електроніки, автомобілів. Якщо країна втрачає більше від заходів протекціонізму, то чому ж уряд країни вдається до субсидій?.