Аналіз спірографічної проби з фізичним навантаженням та інгаляцією в2-агоністу за показником лабільності бронхів. Дослідження метаболічної активності нейтрофілів та еозинофілів крові як показників алергійного запалення у пацієнтів із бронхіальною астмою.
Аннотация к работе
Бронхіальна астма відноситься до найбільш розповсюджених хронічних захворювань дитячого віку, яке попри значний прогрес у розумінні механізмів її розвитку, продовжує викликати численні медико-соціальні проблеми. Роль автора полягає у вивченні гіперсприйнятливості дихальних шляхів у хворих на бронхіальну астму шляхом використання спірографічних проб із серійним розведенням гістаміну (РС20Н) і оцінки реакції бронхів на фізичне навантаження та інгаляцію в2-агоністів (показник лабільності бронхів - ПЛБ). Оптимізувати лікування дітей, хворих на бронхіальну астму, шляхом вивчення комплексу показників неспецифічної реактивності бронхів, атопічної реактивності та алергійного запалення у позанападному періоді та стані стійкого клінічного благополуччя. Завдання дослідження: Провести обстеження у дітей, хворих на бронхіальну астму, та оцінити результати спірографічної проби з фізичним навантаженням та інгаляцією в2-агоністу за показником лабільності бронхів. На підставі результатів комплексного обстеження розробити диференційовані лікувально-профілактичні заходи дітям, хворим на бронхіальну астму, та провести оцінку їх ефективності за динамікою клінічних показників.Відмічено, що 38 хворих (34,2%) у процесі диспансерного нагляду отримували глюкокортикостероїдну терапію або у вигляді інгаляційних препаратів з метою профілактики нападів, або як компонент дезобструктивної терапії в періоді загострення. Дизайн дослідження передбачав загальний аналіз результатів комплексного клініко-інструментального дослідження у всій когорті обраних хворих, проведення його у клінічних групах порівняння, сформованих із урахуванням періоду захворювання та його тяжкості, з наступним вивченням взаємозвязку одержаних результатів та побудови математичної моделі тяжкості захворювання та гіперсприйнятливості бронхів до гістаміну. Поряд із цим, при оцінці тяжкості бронхіальної астми, проведена порівняльна оцінка діагностичної цінності запропонованого нами індексу тяжкості (ІТ) з індексом тяжкості астми (ІТА), що, згідно з даними літератури, володіє високою чутливістю у виявленні групи хворих на „тяжку” астму [Lee P., 2001]. Для оцінки показників імунітету та метаболічної активності еозинофілів і нейтрофілів гранулоцитів крові, нами використаний каскад тестів, що включав визначення кількісного складу Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій (як методом розеткоутворення, так і з використанням моноклональних антитіл - CD), проведення гістохімічних реакцій з нітросинім тетразолієм нейтрофільних та еозинофільних лейкоцитів крові, визначення фагоцитарної активності вказаних лейкоцитів та фагоцитарного числа, оцінку вмісту в сироватці крові загального імуноглобуліну Е методом ІФА та інтерлейкіну-4, активність загального комплементу за 50%-вим гемолізом та вміст циркулюючих імунних комплексів у сироватці крові методом преципітації в ПЕГ-6000. Одержані результати оцінки реактивності бронхів у обстежених хворих дають підстави вважати, що РС20Н є більш чутливим у хворих на бронхіальну астму, ніж тест з фізичним навантаженням.У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального завдання сучасної педіатрії по оптимізації лікування дітей, хворих на бронхіальну астму, на підставі вивчення комплексу показників неспецифічної реактивності бронхів, атопічної реактивності та алергійного запалення. При проведенні інгаляційної провокаційної проби з гістаміном (РС20Н), яка суттєво не відрізнялась у період ремісії та після нападу, високий ступінь гіперсприйнятливості до гістаміну (менше 0,5мг/мл) виявлений у (47,7±4,8)% дітей, помірна гіперчутливість (0,5-2,0 мг/мл) - у (28,0±4,3)% хворих, а відносно низька (більше 2,0 мг/мл) - у (24,3±4,2)% спостережень. Виразні показники атопії відмічалися у (65,5±6,2)% дітей, а низькі - тільки у (22,4±5,5)% спостережень, що співпадало з частотою маргінально високих (69,0±5,1)% та низьких (19,7±4,7)% показників вмісту загального IGE в сироватці крові обстежених дітей, проте не інтерлейкіну-4. Виражена лабільність бронхів (індекс лабільності більше 30%) відображує наявність тяжкої персистуючої бронхіальної астми з чутливістю тесту 86% та позитивною передбачуваною цінністю 60%, а для запропонованого нами індексу тяжкості ці показники відповідно склали 94,3% та 76,9%. Використання індивідуалізованих лікувально-профілактичних заходів хворим на бронхіальну астму дітям у періоді ремісії знижує атрибутивний ризик тяжкості захворювання на 18%, відносний ризик на 60%, а під час лікування нападів астми на 3-й день госпіталізації ці показники відповідно становили 30% та 50%.