Дослідження впливу раніше перенесеного мозкового інсульту, виразної преморбідної акцентуації особистості (емотивний, гіпертимний та застрягаючий типи) на виникнення, розвиток і формування клінічної картини непсихотичних психічних розладів при гіпертонії.
Аннотация к работе
Звертає на себе увагу високий ступінь інвалідизації цих хворих: лише 20% з них повертається до праці, а 60% залишається інвалідами, і ще 20% хворих потребує подальшого лікування і постійного догляду (О.Г.Садов, 1988). Вивчення таких взаємозвязків дає змогу розробити більш ефективний підхід до комплексної диференційної терапії зазначених психічних розладів у хворих, що перенесли мозковий інсульт на фоні ГХ і сприятиме інтеграції психіатрії та інших медичних спеціальностей (В.С.Подкорытов, 2001). Мета дослідження - підвищення ефективності психіатричної допомоги шляхом диференційного підходу до комплексної діагностики та лікування непсихотичних психічних розладів у хворих, що перенесли мозковий інсульт на фоні гіпертонічної хвороби, на підставі вивчення їх психосоматичних та психосоціальних взаємозвязків. На виконання мети були поставлені наступні задачі: Вивчити клінічну структуру непсихотичних психічних розладів у хворих, що перенесли мозковий інсульт на фоні гіпертонічної хвороби. Вперше на підставі вивчення особливостей клініки непсихотичних психічних порушень в осіб з мозковим інсультом в залежності від виду (ішемічний, геморагічний інсульт), віку, статі, соціального статусу хворого, типу відношення до хвороби обґрунтовано, розроблено та оцінено ефективність нового підходу до комплексної диференційованої терапії непсихотичних психічних розладів у хворих, що перенесли інсульт на фоні ГХ.Обстежено 110 осіб: 1 група (основна) - 80 хворих на непсихотичні психічні розлади, що перенесли інсульт на фоні гіпертонічної хвороби; 2 група (порівняння) - 30 хворих на непсихотичні психічні розлади на фоні гіпертонічної хвороби І і ІІ стадії без інсульту в анамнезі. В основній групі переважали хворі у віці 51 - 60 років (58,8%), в контрольній - пацієнти у віці 41 - 50 років (53,3%). За соціальним статусом переважала група осіб із середньою та спеціальною середньою освітою: з вищою - 15 (18,8%) пацієнтів, середня та середня-спеціальна освіта була у 61 (76,3%) і неповна середня - у 4 (5,0%) хворих. Серед 69 хворих, що перенесли ішемічний інсульт, у 17 (24,6%) локалізація його вогнища спостерігалася в басейні лівої середньо-мозкової артерії, у 12 (17,4%) - в басейні правої середньо-мозкової артерії і у вертебробазилярному басейні - 40 (57,9%) пацієнтів. Наявність психічної травми (окрім переживань через факт інсульту) в анамнезі у пацієнтів 1 групи було виявлено тільки у 11 (13,8%) осіб, на відміну від хворих групи порівняння, в якій відмічався кореляційний звязок між психотравмою в анамнезі і виникненням непсихотичних психічних розладів.У дисертаційній роботі на підставі системного вивчення факторів конституційно-типологічної особистісної предиспозиції, структури та клінічних особливостей психопатології, типів відношення до хвороби розроблено новий підхід до комплексної діагностики та диференційованої терапії непсихотичних психічних розладів (НППР) у хворих, що перенесли мозковий інсульт на фоні гіпертонічної хвороби (ГХ). Непсихотичні психічні розлади у хворих, які перенесли мозковий інсульт на фоні ГХ проявляються такими психопатологічними синдромами: астенічним - у 40,0% хворих; неврастенічним - 40,0%; тривожним - 5,0%; тривожно-астенічним - 12,5% і астено-субдепресивним - 2,5% обстежених. В клініці переважають симптоми швидкої втомлюваності - у 95,0% осіб, емоційні розлади - у 84,0%, розлади сну, переважно у вигляді пресомнічних розладів - у 32,5% хворих.