Оцінка співвідношення фіскальної та соціально-економічної функції непрямих податків. Перспективи їх збалансованого розвитку в умовах податкової реформи. Закономірності та чинники активізації підприємницької діяльності через вплив непрямого оподаткування.
Аннотация к работе
Посилення подальшого деструктивного впливу розбалансованої та нераціональної системи непрямого оподаткування в існуючому вигляді на характер розвитку соціальних процесів у країні зумовило необхідність здійснення даного комплексного дослідження, спрямованого на визначення шляхів активізації соціальної та регулюючої функції непрямих податків. Визначення та впровадження концептуально нових схем управління системою непрямого оподаткування з точки зору переорієнтації її на потреби регулювання суспільного добробуту, підвищення на цій основі сукупного платоспроможного попиту дозволить активізувати ділову активність. Автором запропоновано вдосконалення механізму непрямого оподаткування шляхом визначення критеріїв щодо диференціації ставок податку на додану вартість і акцизного збору відповідно до сегментації основних груп споживачів за умови реалізації соціальної та фіскальної функцій оподаткування. Результати, що складають наукову новизну дисертації, полягають у розробці теоретико-методичного забезпечення механізму непрямого оподаткування як одного з найважливіших чинників зростання суспільного добробуту в Україні, зокрема: - систематизовано обєкти, визначено особливості та сформульовано завдання прямого оподаткування - через вилучення певної частини доходу громадян в процесі безпосереднього придбання ними товарів та послуг на ринку, а також опосередкованого - через формування бюджетних видатків на утримання і розвиток соціальної сфери та формування платоспроможного попиту у бюджетній сфері, що дозволяє посилити регулюючий вплив системи непрямого оподаткування на характер розвитку соціальних процесів в перехідній економіці; Окреслено напрями і обєкти прямого та опосередкованого регулюючого впливу системи непрямого оподаткування на характер розвитку соціальних процесів, обгрунтовано перспективні напрями збалансованого розвитку соціально-економічної та фіскальної функцій непрямих податків в умовах реформування податкової системи, здійснено прогнозні оцінки трансформації поведінки різних за рівнем доходів соціальних верств населення внаслідок зміни режиму непрямого оподаткування, обґрунтовано концептуальні напрями та розроблено практичні пропозиції щодо вдосконалення системи оподаткування податком на додану вартість та акцизним збором у контексті активізації їх регулюючого впливу на соціальні процеси, розкрито механізми підвищення ділової активності у бізнесовому середовищі через активізацію регулюючого впливу системи непрямого оподаткування на рівень суспільного добробуту.не формують у їх платників так званого “фіскального” синдрому, є для них менш помітними, оскільки сплачуються не як податки, а через включення в ціну товару, що купується, при цьому платник непрямого податку може ухилитися від його сплати, прийнявши рішення не купувати товар. У роботі детально проаналізовано з позиції еластичності надходжень до бюджету використання податку на додану вартість та акцизного збору, питома вага яких у податкових надходженнях є найбільшою серед непрямих податків. Непрямі податки, і, в першу чергу, податок на додану вартість, можуть використовуватись як засіб, який у фіскальному плані компенсує зменшення надходжень по прямих податках внаслідок зниження ставок останніх, а в економічному - переносить податковий тягар з фонду нагромадження на фонд споживання. Тому рівень можливих втрат бюджету від запровадження знижених ставок податку на додану вартість на основні види продовольчих продуктів має бути компенсованим за рахунок збільшення обсягу реалізації такої продукції, що відповідним чином має сприяти не лише збільшенню рівня сплати безпосередньо податку на додану вартість, але й інших видів податків - податку на прибуток підприємств, акцизних зборів тощо. Через низьку купівельну спроможністю громадян України (через низький рівень оплати праці) дедалі гостріше відчувається дефіцит попиту на вітчизняні товари та послуги, що призводить до скорочення виробництва і відповідного зменшення податкових надходжень як від податку з фізичних осіб, податку на прибуток підприємств (податку на виробництво), так і від податку на додану вартість (податку на споживання).