Економічне і соціальне становище Кременчуччини 1920-1921 р. та вплив на нього НЕПу. Голодомор 1933р.: причини й переумови, державна політика. Політвідділи МТС. Заходи щодо зміцнення колгоспів. Голодомор 1933 року в Кременчуці. Сталінські репресії.
Аннотация к работе
1. НЕП. 2. Голодомор 1933р. 3. 1921 рік характеризувався, з одного боку, курсом X з’їзду РКП (б) на нову економічну політику, з іншого - голодом, який охопив південні райони України. Громадянська війна до цього часу, в основному, закінчилася. Голод, холод, безробіття змусили сотні тисяч людей виїхати з міста у село. Так, на весну 1921 р. розкладку з попереднього, 1920 року, в Україні було виконано менше ніж на 40 відсотків. Однак, Москва зобовязала Україну протягом травня 1921 р. відправити в розпорядження наркомпроду Росії не менше 40 залізничних ешелонів переважно з хлібом. А ЦК КП(б)У, спираючись на армію, почав виконувати розпорядження Москви. Реквізиція хліба за допомогою робітничих і червоноармійських загонів наштовхувалася на збройний опір селянства. Водночас із загостренням дефіциту продуктів харчування великі зерноносні райони Південної Росії та України охопила катастрофічна посуха 1921 р. Деградоване продрозкладкою сільське господарство не змогло протистояти стихії: почався голод 1921-1923 рр., що забрав життя сотень тисяч людей в Україні. В грудні 1919 р., коли денікінці відступали із Кременчука, вони зірвали міст через Дніпро. В Україні хлібозаготівельну комісію очолював В.Молотов. який діяв особливо жорстоко.