Історія розвитку та причини зростання кількості фальшування грошей. Женевська конвенція з боротьби із підробкою грошових знаків. Кримінальна відповідальність за виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення підроблених грошей.
Аннотация к работе
План Вступ 1. Історія розвитку фальшування грошей 2. Женевська конвенція з боротьби із підробкою грошових знаків 3. Необхідність боротьби з підробкою сучасних грошових знаків Висновок Список використаних джерел Вступ Підробка грошей виникла одночасно з людською цивілізацією разом із товарно-грошовими відносинами. Суспільна небезпека цього злочину завжди усвідомлювалась суспільством, а тому покарання за фальшивомонетництво було надзвичайно суворим; це виправдовувалося тим, що фальшивомонетник, переслідуючи свої меркантильні інтереси, одночасно посягав на безпеку держави, підриваючи її економіку. Про такі підробки, хоча й примітивні, відомо ще з часів царя Хаммурапі (ХVІІІ ст. до н.е.). Кримінальна відповідальність згідно зі ст. 199 КК України наступає за виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї. 1. Це відбулося на межі VІІ - VІ століть до н.е., коли Лідійський цар Аліатт (чи його син - легендарний Крьоз) замінив металеві пластинки круглими дисками із дорогоцінного сплаву електра, що представляв суміш золота і срібла, та почав таврувати їх з обох сторін символом царської влади - зображенням голови лева. Наприклад, у Римській імперії за рішенням сенату монетний двір спорудили в храмі богині Юнони - охоронниці сімейного вогнища, подружньої вірності і честі. Нелюдські види покарання за фальшування монет (відтинання частин тіла, різні види смертної кари, розтин злочинця) передбачало законодавство середньовічної Німеччини, Франції та інших країн. У 1926 році голландській поліції вдалося затримати одного із угорських посильних з підробленими франками.