Особливості клінічного перебігу хронічного неспецифічного сальпінгоофориту з больовим синдромом з урахуванням тривалості захворювання. Уточнення патогенезу захворювання з урахуванням імунорезистентності організму. Терапія хворих на сальпінгоофорит.
Аннотация к работе
Актуальність проблеми запальних захворювань придатків матки визначається порівняно частим виникненням на фоні цього процесу різних форм порушень менструальної функції, залученням до ланцюга патологічних реакцій ендокринної, нервової, імунної та інших систем організму, які визначають відповідні реакції хворої на розвиток захворювання. У наш час ефективність терапії, яка проводиться хворим на хронічний сальпінгоофорит з больовим синдромом, недостатня. Вищевказане визначає перспективність використання піхвової гіпотермії та лазерної терапії в комплексному лікуванні хворих на хронічний неспецифічний сальпінгоофорит з больовим синдромом, що стало метою та визначило задачі нашої роботи. Метою роботи була розробка нових наукових підходів до лікування, профілактики, прогнозування та поетапної реабілітації хворих на хронічні сальпінгоофорити з больовим синдромом з урахуванням стану вегетативної нервової системи та імунорезистентності організму. Розроблений нами комплексний метод терапії хворих на хронічний неспецифічний сальпінгоофорит з больовим синдромом, який включає гіпербаричну оксигенацію, піхвову гіпотермію та лазерне опромінювання, забезпечує одужання 92% хворих, на відміну від існуючого до теперішнього часу комплексного методу (42,3%).Відповідно до завдання дослідження було обстежено 125 жінок з хронічним неспецифічним сальпінгоофоритом і больовим синдромом віком від 18 до 45 років. Для оцінки стану вегетативної нервової системи у жінок, що страждають на хронічний неспецифічний сальпінгоофорит з больовим синдромом, була використана схема, запропонована А.М. У процесі обстеження хворих ми використовували ультразвукове сканування як один з найбільш доступних неінвазивних методів дослідження, який у більшості хворих на хронічний сальпінгоофорит дозволяє підтвердити правильний діагноз. Ультразвукове дослідження проводилось за загальноприйнятою методикою, на фоні наповненого сечового міхура всім хворим на хронічний неспецифічний сальпінгоофорит у динаміці, включаючи період реабілітації. У процесі розробки тактики лікування хворих на неспецифічний хронічний сальпінгоофорит з больовим синдромом ми вважали першорядною необхідністю проведення пригнічення активності мікроорганізмів, зменшення запального процесу внутрішніх геніталій, активацію імунної системи та нормалізацію порушених функцій органів та систем.У структурі запальних захворювань внутрішніх геніталій жінок провідне місце займають хронічні сальпінгоофорити з больовим синдромом, що зумовлено порушенням імунореактивності організму та станом вегетативної нервової системи. У хворих на хронічні сальпінгоофорити розвивається дезінтеграція лімбіко-ретикулярних структур за рахунок хронічного больового синдрому в результаті виснаження симпато-адреналової системи та наявності периферичного вогнища патологічно посиленого збудження вегетативних утворень на надсегментарні. Хронічний неспецифічний сальпінгоофорит з больовим синдромом порушує захисні функції імунорезистентності організму, викликає перенапругу модуляції імуногенезу, що сприяє розвитку аутоалергізації та продовжує перебіг захворювання.