Історичний розвиток інституту недійсності шлюбу. Визнання безумовної недійсності шлюбу рішенням суду. Порушення умови добровільності вступу до шлюбу. Підстави, судовий порядок та правові наслідки (в тому числі и майнові питання) визнання шлюбу недійсним.
Аннотация к работе
План Вступ 1. Історичний розвиток інституту недійсності шлюбу 2. Правові наслідки визнання шлюбу недійсним Висновок Список використаної літератури Вступ Шлюб є початком і ядром сімї, він повязаний переважно з народженням дітей та їх вихованням, а тому держава не може залишити його поза правовою регламентацією в противагу дружбі, яка такій регламентації не підлягає. Так, Кодекс канонів східних церков, проголошений Папою Іоаном Павлом II, наводить такі підстави недійсності шлюбу. При цьому, відповідно до канону 800, партикулярне право Церкви свого права може встановлювати вищий вік для законного вінчання; • звязаність вузами попереднього вінчання (канон 802), тобто порушення принципу моногамії; • укладення шлюбу з нехрещеною особою (канон 803); • укладення шлюбу особою, яка була поставлена у священний чин або склала довічну обітницю чистоти у чернечому інституті (канони 804-805); • викрадення або затримання особи з наміром одруження (канон 806), а також укладення шлюбу під примусом (канон 825); • заподіяння, заради шлюбу з певною особою, смерті її чоловіку (дружині) або власному чоловіку (дружині), а також фізична або моральна співучасть у заподіянні смерті чоловіку (дружині) (канон 807); • укладення шлюбу між родичами прямої лінії споріднення з усіх висхідних і низхідних та родичами побічної лінії споріднення до четвертого ступеня (канон 808); • укладення шлюбу між свояками в будь-якому ступені прямої лінії та в другому ступені бічної лінії (канон 809); • укладення шлюбу між особами, які повязані правовим спорідненням, наприклад, усиновлення в прямій лінії або другому ступені побічної лінії (канон 812); • укладення шлюбу особою, яка позбавлена достатнього користування розумом, має поважний брак критичного розрізнення щодо істотних подружніх прав і обовязків, які взаємно передаються та приймаються, або з психічної натури нездатна взяти на себе істотні подружні обовязки (канон 818); • помилка щодо особи, з якою укладається шлюб (канон 820); • обман підступом, учинений заради згоди на подружжя щодо певної якості другої сторони, яка може за своєю природою істотно порушити спільність подружнього життя (канон 821); • укладення шлюбу з умовою (канон 826).