Неінвазійні методи дослідження в діагностиці та лікуванні тромбоемболії легеневих артерій і хронічної тромбоемболічної легеневої гіпертензії - Автореферат

Проте, ці дані не відповідають реальній частоті виникнення ТЕЛА, оскільки за результатами ретельного патологоанатомічного дослідження навіть у великих клініках правильний діагноз встановлюють лише у 18 - 25% спостережень (N. Вивчити стан скоротливої та насосної функцій серця і показники центральної гемодинаміки у хворих з ТЕЛА залежно від обсягу емболічного ураження артеріального русла легень та визначити механізми компенсації серцевої та серцево-легеневої недостатності, резервні можливості ПШ і малого кола кровообігу. Проаналізувати частоту виникнення повторних тромбоемболічних ускладнень, встановити критерії емболонебезпечності венозного тромбозу та показання до використання заходів хірургічної профілактики рецидивів у хворих з ТЕЛА і ХТЕЛГ. В основу роботи покладені результати комплексного обстеження 152 послідовних хворих з ТЕЛА або ХТЕЛГ віком від 18 до 72 років, у середньому (49,4 ± 4,23) року, яким проведене стаціонарне та амбулаторне лікування у клініці в період з 1989 по 2002 р. Умовами підтвердження діагнозу і включення у дослідження вважали виявлення під час АПГ будь-якої з безпосередніх (“ампутація” судини, дефект заповнення, зони олігемії) або принаймні двох непрямих - дилатація легеневого стовбура (ЛС), фокальне потоншення судин, асиметрія заповнення судин контрастною речовиною, уповільнення перфузії або стаз контрастної речовини, тромбінфарктна пневмонія, плевральний випіт, дископодібний ателектаз - ознак ТЕЛА. Залежно від обсягу емболічного ураження артеріального русла легень за даними АПГ виділяли масивну та немасивну ТЕЛА (індекс Міллера (ІМ) - відповідно понад 16 та 16 балів і менше), причому в межах немасивної ТЕЛА відокремлювали субмасивну (за умови виявлення ехокардіографічних ознак дисфункції ПШ) та ТЕ дрібних гілок ЛА.Дисертаційна робота містить новий підхід до вирішення наукової проблеми, який дозволяє в неінвазійний спосіб здійснювати скринінгову діагностику, вибір методу лікування, оцінку його ефективності та обґрунтування показань до хірургічної профілактики рецидивів емболії у хворих з ТЕЛА й ХТЕЛГ на підставі комплексного дослідження внутрішньосерцевої, центральної і венозної гемодинаміки, функції зовнішнього дихання та газообміну, характерних для різних форм ТЕЛА. Його застосування спрощує і прискорює вибір методу лікування і профілактики рецидивів, дозволяє обєктивізувати оцінку їх ефективності під час динамічного спостереження за хворими з ТЕЛА і ХТЕЛГ. Зміни показників центральної гемодинаміки при гострій ТЕЛА є відображенням обсягу ураження артеріального русла легень, а також наслідком компенсаторно-пристосувальних реакцій: спочатку внаслідок збільшення інотропної стимуляції використовуються резервні можливості гомеометричного механізму, у міру вичерпання яких активується гетерометричний механізм. Виснаження резервних можливостей міокарда відбувається при ІМ 13-16 балів, проте, за певного кардіореспіраторного статусу пацієнта вичерпання серцево-легеневого резерву можливе і при меншому ІМ, що потребує орієнтування на рівень СТЛА і показники функціонального стану ПШ при визначенні тактики лікування гострої ТЕЛА. Жодна з клінічних, електрокардіографічних, рентгенологічних або ультразвукових ознак не має достатніх для виявлення ТЕЛА чутливості та специфічності одночасно, проте, послідовне здійснення УЗД серця і венозної системи, ЕКГ та рентгенологічного дослідження грудної клітки дає змогу виявляти ТЕЛА з чутливістю 95,7% та специфічністю 100% у співставленні з даними рентгеноконтрастної АПГ та дозволяє уникнути проведення необґрунтованих інвазійних досліджень.