Дослідження стійкості живих організмів до стресових чинників. Використання малих доз радіації як індуктора адаптивної відповіді. Розкриття механізмів формування захисних реакцій після мутагенного впливу іонізуючого випромінювання у поколіннях рослин.
Аннотация к работе
Дослідження за цим напрямом показали, що адаптивна відповідь виявляється у біологічних обєктів різного рівня організації (від бактерій до людини) і може викликатися впливом фізичних та хімічних агентів (Котеров, 1999). Використання малих доз радіації як індуктора адаптивної відповіді призводить до формування у біологічних обєктів радіоадаптивної відповіді (РАВ), прояв якої в основному досліджено на різних клітинах людини та тварин in vitro за зміною рівня хромосомного мутагенезу (Olivieri, 1990; Ikushima, 1996; Засухина, 1999) і значно менше у дослідах з рослинами (Корогодина, 1998; Михеев, 1998; Серебряный, 2001). Метою роботи було дослідження прояву радіаційно-індукованої адаптивної відповіді (РАВ) у поколіннях рослин з різним генотипом на клітинному та організмовому рівнях після впливу на насіння, що перебуває у стані спокою, адаптивної та тестової доз опромінення. Вперше на клітинному та організмовому рівнях рослин з різним генотипом показана можливість індукції РАВ внаслідок впливу на насіння, що перебуває у стані спокою, адаптивною (окремо та сумісно мм-радіохвилі та гамма-радіація) і тестовою (гамма-радіація) дозами опромінення. Результати дослідження можуть бути використані при опроміненні насіння з метою стимуляції ростових реакцій цибулі та ячменю, при застосуванні радіаційного мутагенезу для розширення спектра генетичної мінливості рослин, а також при створенні оптимальних умов для індукції захисних систем рослин з метою зниження мутагенної дії пошкоджуючих доз радіації та підвищення урожайності сільськогосподарських рослин за екстремальних умов.Для вивчення можливості індукції РАВ рослин під впливом на насіння обраних режимів гамма-радіації на першому етапі дослідження основну увагу приділяли інтенсивності ростових процесів, як інтегральній біологічній реакції на опромінення. У звязку з вивченням можливих причин індукції РАВ ми не обмежувалися порівнянням варіантів з попереднім опроміненням і без нього, а вивчали також і реакцію на адаптивний вплив без наступного опромінення ударною дозою. Одержані результати показали, що доза 40 Гр виявляє незначний стимулюючий ефект на довжину кореня, суху масу проростків та схожість насіння Велика доза гамма-опромінювання 200 Гр призводить до значного пригнічення ростових реакцій обох видів Allium L. за всіма показниками росту проростків. A. cepa та A.
Вывод
Прояв РАВ за показниками росту проростків Allium L. Для вивчення можливості індукції РАВ рослин під впливом на насіння обраних режимів гамма-радіації на першому етапі дослідження основну увагу приділяли інтенсивності ростових процесів, як інтегральній біологічній реакції на опромінення.
Припускали, що у ростових процесах виявиться активність індукованих попереднім опроміненням процесів відновлення, тобто формування РАВ. У звязку з вивченням можливих причин індукції РАВ ми не обмежувалися порівнянням варіантів з попереднім опроміненням і без нього, а вивчали також і реакцію на адаптивний вплив без наступного опромінення ударною дозою. Таке порівняння проведено з метою зясування залежності ступеня прояву РАВ від ступеня стимуляційного ефекту адаптувального опромінення.
Одержані результати показали, що доза 40 Гр виявляє незначний стимулюючий ефект на довжину кореня, суху масу проростків та схожість насіння A. cepa і суху масу проростків A. fistulosum (рис. 1), тобто ця доза не є оптимальною стимулюючою дозою для цибулі. Але вона вірогідно збільшує схожість насіння A. fistulosum на 6% і зменшує у 2,6 та 4 раза кількість аномальних проростків у A. cepa та A. fistulosum відповідно. Таке зменшення кількості проростків без кореня або колеоптиля є наслідком стимуляції росту під впливом дози 40 Гр.
Велика доза гамма-опромінювання 200 Гр призводить до значного пригнічення ростових реакцій обох видів Allium L. за всіма показниками росту проростків. Попереднє опромінення насіння A. cepa та A. fistulosum дозою 40 Гр перед ударною дозою чинить адаптивний вплив при порівнянні з варіантом без адаптувального опромінення, що виявляється у збільшенні схожості насіння цих видів цибулі відповідно на 14 і 6%, сухої ваги проростків - на 36 і 21%, а також зменшенні кількості аномальних проростків у 2,9 і 4 раза/
Прояв РАВ за цитогенетичними показниками проростків Allium L. Результати цитогенетичного аналізу показали, що всі режими гамма-опромінення значно підвищують рівень мутагенезу у клітинах цибулі (табл. 1). Доза 40 Гр збільшує кількість клітин з абераціями хромосом у A. cepa та A. fistulosum відповідно в 7,6 і 2,5 раза, а також збільшує кількість клітин з мікроядрами в 2,3 раза у A. fistulosum. Доза 200 Гр при порівнянні з контролем збільшує частоту клітин з мікроядрами, а також кількість клітин з абераціями хромосом в 17,1 і 5,2 раза у A. cepa та A. fistulosum відповідно.
Табл. 1. Частота клітин з ХА у кореневій меристемі проростків Allium L. після гамма-опромінювання насіння
Варіант Ана- і телофази Клітини з мікроядрами всього з них з хромосомними абераціями Час появи, год. % шт. %
A. cepa
Контроль 249 6 2,4±0,3 - 0
40 Гр 311 57 18,3±2,6** 53 0,17±0,07
200 Гр 61 25 41,0±3,2** 59 0,55±0,12*
40 200 Гр 93 21 22,6±2,8** 56 0,34±0,09
A. fistulosum
Контроль 650 58 8,9±0,6 53 0,10±0,02
40 Гр 770 174 22,6±1,9** 56 0,23±0,05*
200 Гр 137 64 46,7±5,2** 59 0,55±0,03**
40 200 Гр 584 171 29,3±2,1* 56 0,42±0,02**
*Р?0,99, **Р?0,999
Порівняння варіантів 200 Гр і 40 Гр 200 Гр виявило вірогідне зниження (в 1,8 у A. cepa та 1,6 раз у A. fistulosum) частоти клітин з мутаціями хромосом у варіантах з адаптивним опроміненням. У A. fistulosum у варіанті з індукованою адаптацією також знизилася і кількість клітин з мікроядрами в 1,3 раза. Таке зниження рівня хромосомного мутагенезу свідчить про захисні (відновлювальні) реакції, які мають місце у клітинах Allium L. після адаптивного впливу.
Таким чином, дослідження можливості підвищення індукованої стійкості рослин до іонізуючого випромінювання на тест-системі цибулі двох видів A. cepa та A. fistulosum виявило чіткий прояв РАВ внаслідок використаних у роботі режимів опромінення насіння за показниками росту проростків і хромосомного мутагенезу на початкових етапах онтогенезу рослин. При порівнянні двох видів цибулі більш радіочутливим виявився A. cepa.
Прояв РАВ за показниками росту проростків Hordeum distichon L. Доза 50 Гр викликала значний стимулюючий ефект за всіма показниками росту проростків ячменю сортів Одеський 100, Спомин і Джерело (табл. 2).
Табл. 2. Зміна показників росту проростків ячменю після впливу на насіння гамма-опромінювання та мм-радіохвиль (Р)
Варіанти опромінювання Довжина стеблини, мм Довжина первинного кореня, мм Довжина бокових коренів, мм Кількість коренів одної рослини, шт.
Р 50 Гр 200 Гр 48,8±3,0*** 26,4±1,9*** 17,8±1,2*** 6,9±0,3***
Спомин
Контроль 43,7±2,6 17,7±1,1 - 2,6±0,3
50 Гр 56,5±5,3* 28,2±1,7*** - 5,1±0,2***
200 Гр 10,4±2,8*** 9,8±1,2*** - 2,7±0,3
50 Гр 200 Гр 23,9±3,4*** 19,2±2,6** - 4,3±0,4**
Р 50 Гр 200 Гр 28,5±2,2*** 18,7±2,1** - 4,9±0,3***
*Р?0,95, **Р?0,99, ***Р?0,999
Доза 300 Гр пригнічувала ростові процеси рослин ячменю сорту Одеський 100. При цьому виживання рослин настільки знизилося, що отриманого матеріалу не вистачало для наступних польових та лабораторних досліджень. Тому в подальшому для одержання М1 і М2 поколінь використовували пошкоджуюче опромінення критичною для ячменю дозою 200 Гр, за якої виживання рослин, що здатні утворювати насіння, досягає 20-30% (Володин и др., 1979). Доза 200 Гр призвела до значного пригнічення росту проростків ячменю сорту Спомин, але такої реакції не виявили у сорту Джерело, в якого зменшення всіх вивчених показників було не вірогідним. Тобто, за показниками росту проростків ячмінь сорту Джерело виявився більш стійким до пошкоджуючого впливу дози 200 Гр, ніж сорт Спомин.
Опромінення насіння ячменю адаптивною дозою 50 Гр перед дією пошкоджуючої дози гамма-опромінення значно збільшило показники росту проростків у всіх сортів ячменю (табл. 2). А використання нового в роботі адаптивного фактора мм-радіохвиль разом з адаптивною дозою гамма-радіації 50 Гр перед пошкоджуючим впливом ще більше підвищило показники росту проростків, тобто призвело до збільшення прояву РАВ. При цьому для всіх вивчених генотипів рослин (як цибулі, так і ячменю) притаманні подібні (односпрямовані) зміни ростових реакцій.
Одержані дані про зміни росту проростків стали передумовою для детальнішого дослідження прояву РАВ на клітинному рівні, а також у поколіннях рослин з різним генотипом.
РАДІОАДАПТИВНА ВІДПОВІДЬ КЛІТИН КОРЕНЕВОЇ МЕРИСТЕМИ ПРОРОСТКІВ НАСІННЯ ЦИБУЛІ ТА ЯЧМЕНЮ У РАННІЙ ПОСТРАДІАЦІЙНИЙ ПЕРІОД (М0)
Прояв РАВ за мітотичною активністю клітин проростків опроміненого насіння Allium L. Опромінення насіння дозою 40 Гр призводить до затримки вступу клітин у мітоз на 3 години у A. cepa та 9 годин у A. fistulosum (рис. 2). Але у цих варіантах максимальні значення МІ першої хвилі мітозів (тобто синхронізація) вірогідно перебільшують контроль на 1,1% у A. fistulosum, а за середніми значеннями МІ протягом усього експерименту - у обох видів цибулі (на 1,3% у A. cepa та 0,9% у A. fistulosum), що може бути зумовлено одночасним переходом із періоду G2 мітотичного циклу до мітозу більшої ніж у контролі кількості клітин за рахунок виходу частини клітин із стану відносного спокою.
Доза 200 Гр затримує клітинний поділ на 15 годин у A. cepa і 12 годин у A. fistulosum, а максимальні значення МІ першої хвилі мітозів в обох видів цибулі в 2,5 раза нижчі за контрольне значення і припадають на 62 годину досліду, коли в контролі відбувається друга хвиля мітозів.
Внаслідок адаптивного опромінення насіння перед ударною дозою час затримки мітозів скорочується порівняно з варіантом без попередньої адаптації на 6 годин у A. cepa і 3 години у A. fistulosum. При цьому синхронізація клітинного поділу у A. fistulosum збільшується у 2,5 раза, а у A. cepa зміни аналогічні хоч і менш виразні. Клітини з мікроядрами у варіантах з попереднім адаптивним опроміненням зареєстровані в обох видів цибулі на 3 години раніше, ніж у варіанті 200 Гр, що свідчить про більш раніше настання у цих варіантах другого мітотичного циклу та прискорення темпів поділу клітин. Такі процеси, що відбуваються у варіантах з попереднім опроміненням, є наслідком формування РАВ у клітинах насіння цибулі, яка більш чітко проявляється у A. fistulosum.
Прояв РАВ за частотою клітин Allium L. з абераціями хромосом. Результати вивчення частоти і динаміки появи клітин з хромосомними абераціями показали, що всім дослідним варіантам притаманні однотипні криві: початок підйому кривої на 53-59 годину росту, досягнення максимального значення на 59-62 годину і подальше зниження відсотка аберантних клітин до 68 години. Різниця між варіантами стосується строків появи клітин з ХА та їх кількості. Максимальна кількість ХА у варіантах 40 Гр і 200 Гр складає відповідно 28,5±0,71 і 52,0±0,79% у A. cepa та 31,8±0,66 і 50,9±0,71% у A. fistulosum. У варіантах з попереднім адаптивним опроміненням дозою 40 Гр на всіх строках фіксації рівень хромосомного мутагенезу знижується порівняно з варіантом без попереднього опромінення, що є проявом більш високої стійкості клітин до пошкоджуючої дози, тобто розвитком радіаційно-індукованої адаптації клітин. Максимальне значення ХА у варіантах з попереднім опроміненням вірогідно зменшується в 1,3 раза у обох видів Allium L.
Прояв РАВ за мітотичною активністю клітин проростків опроміненого насіння Hordeum distichon L. Під впливом адаптивних режимів опромінення, особливо мм-радіохвиль, відбувається зміна природного перебігу, а також ступеня синхронізації поділу клітин у бік його підвищення в усіх дослідних сортів ячменю.
Така реакція клітин не була несподіваною, адже раніше була встановлена синхронізуюча дія цього режиму радіохвиль на поділ клітин насіння, що проростає (Шестопалова и др., 1991). Пошкоджуюча доза 200 Гр спричиняє затримку клітинного поділу на 4 години тільки у сорту Спомин. Але синхронізація перших мітозів знижується порівняно з контролем у 1,4 і 1,2 раза у сортів Спомин і Джерело відповідно.
В обох сортів ячменю в усіх варіантах з попереднім адаптивним опроміненням синхронізація перших мітозів вірогідно перевищує значення варіанта без нього. Підвищення синхронізації перших мітозів у досліді повязане, напевно, з впливом адаптивного опромінення на активацію і регуляцію подій у мітотичному циклі та перебіг самого мітозу. На підставі одержаних результатів можна зробити висновок про існування звязку між процесами активації мітотичної активності та індукованої адаптації до високої дози радіації. Порівняння значень мітотичної активності у сортів показало, що за середніми МІ ступінь прояву РАВ у сорту Спомин аналогічний максимальним значенням МІ першої хвилі мітозів. У сорту Джерело вірогідний прояв РАВ за середніми МІ (на відміну від максимальних) відсутній, а тенденція до його формування спостерігається тільки у варіантах, в яких у попередньому опроміненні присутні радіохвилі.
Прояв РАВ за частотою клітин ячменю з ХА. Вплив ударної дози 200 Гр на насіння ячменю призвів до утворення переважно фрагментів хромосом, які склали 4,6 і 3,8% у сортів Спомин і Джерело відповідно, а також множинних аберацій хромосом у меристемі сорту Спомин, яких було у 2,5 раза більше, ніж у сорту Джерело.
Поряд з цими структурними пошкодженнями у варіанті 200 Гр була виявлена невелика кількість мостів (менше 1%). Попередні адаптивні опромінення насіння спричинили зниження (у 1,5-1,9 раза) частоти клітин з множинними ХА у сорту Спомин. У ячменю сорту Джерело в 1,7 раз знижується частота клітин з фрагментами у варіанті Р 50 Гр 200 Гр, а кількість клітин з мостами і множинними абераціями у цьому варіанті досягає нульового значення, що, напевно, повязано з елімінацією таких клітин. Також у варіантах з адаптивним опроміненням в обох сортів знижується частка клітин з мікроядрами. Феномен РАВ за частотою клітин з ХА більш сильно виявляється у ячменю сорту Джерело у варіанті Р 50 Гр 200 Гр.
ПРОЯВ РАВ У НАСІННЕВИХ ПОКОЛІННЯХ РОСЛИН ЯЧМЕНЮ З РІЗНИМ ГЕНОТИПОМ НА КЛІТИННОМУ ТА ОРГАНІЗМЕНОМУ РІВНЯХ
Відомо, що пошкоджуючий вплив гамма-радіації на насіння не тільки здатний пригнічувати ріст і розвиток рослин, але й життєздатність їх нащадків (Позолотина, 1990). Тому досліджували прояв РАВ у М1 і М2 поколіннях рослин.
Прояв РАВ у М1 поколінні рослин ячменю за мітотичною активністю клітин. У першому поколінні в обох сортів ячменю зберігається стимулююча дія дози 50 Гр і пригнічуюча дія дози 200 Гр як за максимальними, так і за середніми значеннями МІ. В усіх варіантах з адаптивним опроміненням у сорту Спомин чітко виявляється РАВ у підвищенні мітотичної активності відносно варіанта без адаптації за обома показниками МІ. У сорту Джерело радіаційна адаптація після опромінення дозою 50 Гр виявляється меншою мірою, ніж у сорту Спомин, а у варіанті Р 200 Гр вона повністю відсутня. Найбільш чітко у сорту Джерело РАВ виявляється після опромінення насіння двома адаптивними факторами (варіант Р 50 Гр 200 Гр).
Прояв РАВ у М2 поколінні рослин ячменю за мітотичною активністю клітин. У другому поколінні рослин ячменю зберігається стимулююча дія радіохвиль і дози 50 Гр в обох сортів за синхронізацією перших мітозів.
Пошкоджуюча дія дози 200 Гр виявляється у ячменю сорту Спомин за максимальними і середніми значеннями МІ, часткою проростків з високими МІ і без мітозів. У варіанті 200 Гр М2 покоління сорту Джерело, навпаки, спостерігається збільшення значень максимальних і середніх МІ, а також частки проростків з високими МІ, що, напевно, зумовлено активнішими відновними процесами, які відбуваються на тканинному та клітинному рівнях. Про це свідчать і низькі порівняно з сортом Спомин значення частки проростків без мітозів в усіх варіантах.
Прояв РАВ у другому поколінні рослин ячменю сорту Спомин спостерігається у варіантах 50 Гр 200 Гр і Р 50 Гр 200 Гр за всіма вивченими ознаками. У варіанті з попереднім опроміненням радіохвилями у сорту Спомин відбувається зниження показників мітотичної активності за максимальними і середніми значеннями МІ, а також частки проростків з високими МІ. РАВ у цьому варіанті виявляється тільки на рівні популяції клітин за зниженням частки проростків без мітозів.
У сорту Джерело в М2 поколінні прояв РАВ у варіантах з попереднім опроміненням, як перевищення показників мітотичної активності над варіантом 200 Гр, не спостерігається. При цьому у варіанті Р 50 Гр 200 Гр значення максимальних і середніх МІ та частки проростків без мітозів наближаються до рівня контролю, а у варіанті Р 200 Гр навіть перевищують його, що свідчить про “одужання” рослин ячменю сорту Джерело у М2 поколінні.
Прояв РАВ у М2 поколінні рослин за частотою виходу клітин з ХА. Рівень цитогенетичних пошкоджень в М2 поколінні значно знижується в обох сортів ячменю порівняно з М0 . У варіанті 200 Гр тільки у сорту Спомин частка клітин з ХА перевищує контроль у 2,6 раза. В усіх варіантах з попереднім адаптивним опроміненням кількість клітин з пошкодженням хромосом у сорту Спомин вірогідно зменшується порівняно з варіантом без попереднього опромінення. Рівень ХА у сорту Джерело у варіанті Р 50 Гр 200 Гр досягає нульового значення.
Прояв РАВ за господарсько-цінними ознаками рослин. Результати дослідження показали, що попереднє адаптивне опромінення насіння М0 ячменю сорту Спомин підвищує стійкість рослин у М2 поколінні, про що свідчить перевищення значень у варіантах з адаптивним впливом над варіантом без нього за основними показниками структури врожаю: виживанням та продуктивною кущистістю рослин, фертильністю головного колосу, масою 1000 насінин, кількістю рослин на стадії повної зрілості насіння, висотою рослин. За всіма цими ознаками РАВ у рослин ячменю сорту Спомин чіткіше виявляється у варіанті з сумісним впливом двох адаптивних факторів. У ячменю сорту Джерело за основними показниками структури компонентів врожаю варіант 200 Гр невірогідно відрізняється від контролю, а за продуктивною кущистістю значно перевищує контрольне значення. Порівняння реакцій рослин ячменю сорту Джерело у варіантах 200 Гр, Р 200 Гр і Р 50 Гр 200 Гр показало, що за основними ознаками компонентів структури врожаю значення варіантів з адаптивним опроміненням наближаються до варіанта 200 Гр або незначно перебільшують його.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у зясуванні можливості індукції РАВ внаслідок опромінення насіння, що перебуває у стані спокою, адаптивною та тестовою дозами радіації та визначенні прояву РАВ у поколіннях рослин з різним генотипом за комплексом показників. Вирішення наукового завдання призначене для використання індукції захисних систем рослин з метою зниження мутагенної дії пошкоджуючих доз радіації та підвищення урожайності сільськогосподарських рослин у екстремальних умовах.
1. Вплив на насіння двох видів цибулі (Allium cepa L. і Allium fistulosum L.) та трьох сортів ячменю (Hordeum distichon L.) адаптивних режимів гамма-опромінення і мм-радіохвиль індукують РАВ, яка виявляється на клітинному та організмовому рівнях у М0, а також М1 і М2 поколіннях рослин ячменю.
2. Попередні опромінювання насіння цибулі та ячменю радіацією в адаптивному режимі підвищують ступінь синхронізації перших мітозів та рівні мітотичної активності наступних поділів, збільшують мітотичний потенціал проростків і стимулюють їх ріст.
3. Природний рівень мітотичної активності кореневої меристеми проростків ячменю сорту Джерело у 2 раза вищий, ніж у сорту Спомин. У звязку з цим радіаційна стимуляція та депресія поділу клітин, а також індукція РАВ більш чітко виявляються у сорту Спомин.
4. У М1 і М2 поколіннях рослин ячменю стимуляційний ефект попереднього опромінення насіння, пригнічуюча дія мітотичної активності пошкоджуючої дози гамма-радіації, а також РАВ відтворюються, але змінюється ступінь їх прояву залежно від режиму опромінення та відновних властивостей генотипу рослини. У сорту Джерело, якому притаманна висока мітотична активність, негативні наслідки високої дози гамма-радіації у М2 поколінні не спостерігаються.
5. Рівень хромосомного мутагенезу у меристемі проростків ячменю М0 знижується до М2 покоління, в якому чіткий прояв РАВ спостерігається у сорту Спомин. У сорту Джерело рівень хромосомного мутагенезу в варіанті 200 Гр знижається до рівня контролю.
6. За комплексом цитологічних і величиною генетично контрольованих кількісних ознак компонентів структури урожаю рослин М2 покоління РАВ більш чітко виявляється у ячменю сорту Спомин, а після сумісного впливу на насіння двох адаптивних факторів - в обох сортів ячменю.
7. Радіохвилі мм-діапазону підсилюють реакцію РАВ, що індукується адаптувальним впливом гамма-радіації, у М0 та М1 поколіннях в обох сортів ячменю, у М2 поколінні - тільки у сорту Спомин.
8. Важливою складовою прояву РАВ є стимуляція поділу клітин (підвищення ступеня синхронізації перших мітозів, стартового мітотичного потенціалу зародкової меристеми проростків) як необхідна умова репопуляційного відновлення у ранньому та віддалених пострадіаційних періодах. мутагенний радіація адаптивний рослина
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Головина Л.Н., Долгова Т.А., Сенкевич Е.Б., Шестопалова Н.Г. Влияние миллиметровых волн на клетки зародышей семян ячменя // Радиофизика и электроника. - 1999. - Т.4, № 3. - С. 154-156.
50% авторства, особисто виконано частину цитологічних досліджень, прийнято участь у обґрунтуванні одержаних даних.
2. Долгова Т.А., Шестопалова Н.Г. Индукция и проявление радиоадаптивного ответа (РАО) клеток меристемы проростков в условиях раздельного и комбинированного действия ионизирующего и неионизирующего излучений // Труды пофундаментальной и прикладной генетике. Харьков: Штрих. - 2001. - С. 251-259.
80% авторства, особисто виконано цитологічні дослідження, прийнято участь у обґрунтуванні одержаних даних.
3. Долгова Т.А. Підвищення радіаційної адаптації клітин і рослин ячменю. Звязок радіорезистентності з врожайністю // Вісник Харківського національного університету. - 2002. - № 551, ч.2. - С. 194-198.
4. Шестопалова Н.Г., Долгова Т.А. Цитогенетичні прояви радіоадаптивної відповіді (РАВ) клітин меристеми у поколіннях рослин ячменю // Вісник проблем біології і медицини. - 2002. - Вип. 5. - С. 34-38.
90% авторства, особисто виконано цитогенетичні дослідження, прийнято участь у обґрунтуванні одержаних даних.
5. Шестопалова Н.Г., Долгова Т.А. Радиационная адаптация клеток на ранних этапах онтогенеза растений // Биологический вестник. - 2001. - Т.5, №1-2. - С. 112-115.
90% авторства, особисто виконано цитологічні дослідження, прийнято участь у обґрунтуванні отриманих даних.
6. Долгова Т.А. Проявление радиоадаптивного ответа клеток меристемы проростков ячменя в М2 поколении растений после облучения семян // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія Біологія. - 2003. - № 5(3). - С. 66-73.
7. Винокурова Л.В., Долгова Т.А., Шестопалова Н.Г. Проявление радиоадаптивного ответа (РАО) на ранних и поздних этапах онтогенеза растений с разным генотипом // Биологические механизмы старения. IV Международный симпозиум. - Харьков. - 2000. - С. 106.
80% авторства, особисто виконано цитологічні та морфологічні дослідження, прийнято участь у аналізі експериментальних даних.
8. Dolgova T.A., Voloshina T.S., Grebenuk I.V. Radioadaptive response (RAR) in the first generation of the plants with different genotype // Conference on genetics and molecular biology for students and young scientists devoted 100-th anniversary of genetics. - Lviv. - 2000. - P. 96.
90% авторства, особисто проведені основні вимірювання морфологічних ознак та обґрунтовані отримані дані.
9. Долгова Т.А., Шестопалова Н.Г. Индукция и проявление радиоадаптивного ответа (РАО) науровне меристемных клеток проростков и вегетирующих растений ячменя // Cerctari radiationale in republica Moldova. Materialele conferintei internationale stiintifico-practice. - Chisinau (Moldova). - 2000. - С. 240-242.
80% авторства, особисто виконано цитологічні та морфологічні дослідження, прийнято участь у обґрунтуванні отриманих даних.
10. Dolgova T. The increase of the adaptive potential of the barley cells and plants with the different genotype // Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений. Сборник тезисов международной конференции молодых ученых . - Харьков. - 2001. С. 20-21.
11. Shestopalova N.G., Baeva T.I., Vinokurova L.V., Golovina L.N., Dolgova T.A., Orlova O.V. Heterogeneous action of mm waves on the plant cells // Millimetre and Submillimetre Waves 2001.Symposium Proceedings. Kharkov.- 2001.- P. 941-942.
30% авторства, особисто виконано цитологічні, цитогенетичні та морфологічні дослідження на клітинах Hordeum L., прийнято участь у обґрунтуванні отриманих даних.
12. Dolgova T.A. Radioadaptive response of barley cells and plants with different genotypes // Conference for students, PHD students and young scientists on molecular biology and genetics. Kyiv. - 2001. - P. 31.
13. Шестопалова Н.Г., Баева Т.И., Винокурова Л.В., Головина Л.Н., Долгова Т.А. Связь стартового митотического потенциала (СМП) с продукционной способностью и радиоадаптивным ответом (РАО) растений // Матеріали ХІ зїзду Українського ботанічного товариства. Харків. - 2001. - С. 440-441.
50% авторства, особисто виконано цитологічні, цитогенетичні та морфометричні дослідження на клітинах ячменю, прийнято участь у обґрунтуванні отриманих даних.
14. Долгова Т.А. Цитогенетические проявления радиоадаптивного ответа клеток корневой меристемы в поколениях растений ячменя с разным генотипом // Биология - наука 21го века. 6-я Пущинская школа-конференция молодых ученых. Пущино. - 2002. - Т.2. - С. 50-51.
15. Шестопалова Н.Г., Долгова Т.А., Баева Т.И., Винокурова Л.В., Головина Л.Н., Николенко О.С., Рошевская Е.Г. Проявление индуцированной радиационной адаптации клеток в период раннего онтогенеза растений // Биологические механизмы старения. V международный симпозиум. Харьков. - 2002. - С. 75.
80% авторства, особисто виконано цитологічні дослідження на клітинах цибулі та ячменю, прийнято участь у обґрунтуванні отриманих даних.
16. Долгова Т.А. Проявление радиоадаптивного ответа клеток меристемы в поколениях растений ячменя с разным генотипом // Актуальные проблемы генетики. Материалы 2-й конфер. Московского общества генетиков и селекционеров им. Н.И. Вавилова. Москва. - 2003. - Т.1. - С. 63-64.
17. Долгова Т.А., Бабак Е.Н., Кузнецова Ю.А., Семейкина Т.О., Тимченко Д.С., Шестопалова Н.Г. Цитологические и морфологические проявления радиоадаптивного ответа у растений в связи с генотипом, условиями выращивания и старением семян // Биология - наука 21-го века. 7-я Пущинская школа-конференция молодых ученых. Пущино. - 2003. - С. 166.
80% авторства, особисто проведені цитологічні дослідження на клітинах цибулі та ячменю свіжезбираного насіння та обґрунтовані отримані дані.
18. Долгова Т.А., Винокурова Л.В. Связь стимулирующего эффекта предварительного гамма-облучения семян с радиоадаптивным ответом растений // Современные проблемы генетики, биотехнологии, селекции растений. - Харьков. - 2003. - С. 30-31.
90% авторства, особисто проведені цитологічні дослідження та обґрунтовані отримані дані.