Індивідуально-психологічні та нейропсихологічні особливості молоді з адиктивною поведінкою - Автореферат

бесплатно 0
4.5 172
Індивідуально-психологічні та нейропсихологічні чинники, які сприяють і запобігають виникненню адиктивної поведінки серед молоді. Комплексна психопрофілактична програма попередження адиктивної поведінки. Головні напрямки та тенденції психопрофілактики.


Аннотация к работе
За статистичними даними, в останні роки в Україні зріс рівень вживання психоактивних речовин серед молоді. Водночас, зазначається дослідниками, відбувається поступове зменшення вживання молоддю "важких наркотиків" (перш за все героїну та інших опіатів) і одночасне зростання моди на тютюнопаління, вживання слабоалкогольних напоїв та психоделіків синтетичного і рослинного походження (А.А. Дослідження скеровувались на виявлення якогось одного, найбільш вагомого, на думку дослідників, аспекту адиктивної поведінки, але сучасний стан проблеми потребує подальшого системного вивчення особливостей феномену адиктивної поведінки молоді. Відповідно до цього феномен адиктивної поведінки молоді доцільно вивчати з позиції медичної психології, акцентуючи увагу на індивідуально-психологічних та нейропсихологічних чинниках, що сприятиме розробці більш ефективних програм попередження адиктивної поведінки та підтримання психосоматичного здоровя молоді України. Здійснити теоретичний аналіз проблеми індивідуально-психологічних та нейропсихологічних чинників виникнення адиктивної поведінки у молоді.У першому розділі - "Теоретико-методологічний аналіз проблеми адиктивної поведінки молоді" - розглянуто найважливіші концепції адиктивної поведінки молоді, висвітлено основні форми такої поведінки та їх місце у житті молоді, проаналізовано індивідуально-психологічні властивості особистості та соціально-психологічні чинники, які сприяють і запобігають виникненню адиктивної поведінки молоді, висвітлено основні напрямки та тенденції її психопрофілактики. Особлива увага зверталася на порівняльний аналіз психологічних властивостей молоді, що не вживає психоактивних речовин і молоді, що епізодично вживає алкоголь і палить. За методом рандомізації отримано вісім груп досліджуваних: 1) дівчата підліткового віку (14-15 р.), що не вживають психоактивних речовин, 2) дівчата підліткового віку (14-15 р.), що епізодично вживають алкоголь і палять, 3) хлопці підліткового віку (14-16 р.), що не вживають психоактивних речовин, 4) хлопці підліткового віку (14-16 р.), що епізодично вживають алкоголь і палять, 5) дівчата юнацького віку (16-18 р.), що не вживають психоактивних речовин, 6) дівчата юнацького віку (16-18 р.), що епізодично вживають алкоголь і палять, 7) хлопці юнацького віку (17-18 р.), що не вживають психоактивних речовин та 8) хлопці юнацького віку (17-18 р.), що епізодично вживають алкоголь і палять. адиктивна поведінка молодь психопрофілактика У третьому розділі - "Дослідження індивідуально-психологічних та нейропсихологічних особливостей молоді з адиктивною поведінкою" - наведено відомості про соціальну ситуацію розвитку досліджуваних, докладно представлено результати емпіричного вивчення індивідуально-психологічних та нейропсихологічних особливостей молоді, яка не вживає психоактивні речовини і тієї, що епізодично вживає алкоголь і палить. МЕТОДИКИ ХАРАКТЕРИСТИКИ що не вживають психоактивних речовин що епізодично вживають алкоголь і палять що не вживають психоактивних речовин що епізодично вживають алкоголь і палять що не вживають психоактивних речовин що епізодично вживають алкоголь і палять що не вживають психоактивних речовин що епізодично вживають алкоголь і палятьУ дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове системне розвязання проблеми психопрофілактики адиктивної поведінки молоді, яке полягає в поєднанні результатів психодіагностики, нейропсихологічної діагностики та аналізу соціальної ситуації розвитку молоді. Встановлено індивідуально-психологічні та нейропсихологічні особливості з урахуванням вікових та гендерних відмінностей між молоддю, яка не вживає психоактивних речовин і тією, що їх вживає. Дані, отримані у дисертаційному дослідженні, дали можливість розробити і реалізувати комплексну програму психопрофілактики основних форм адиктивної поведінки та підтримання психосоматичного здоровя молоді "Образ власного Я".

План
Основний зміст роботи

Вывод
1. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове системне розвязання проблеми психопрофілактики адиктивної поведінки молоді, яке полягає в поєднанні результатів психодіагностики, нейропсихологічної діагностики та аналізу соціальної ситуації розвитку молоді. Встановлено індивідуально-психологічні та нейропсихологічні особливості з урахуванням вікових та гендерних відмінностей між молоддю, яка не вживає психоактивних речовин і тією, що їх вживає. Дані, отримані у дисертаційному дослідженні, дали можливість розробити і реалізувати комплексну програму психопрофілактики основних форм адиктивної поведінки та підтримання психосоматичного здоровя молоді "Образ власного Я".

2. Виявлено, що спонукальними причинами бажання спробувати наркотики є цікавість (71%) та приклад друзів чи знайомих (29%). Особи, які вперше запропонували спробувати наркотики - друзі (49,2%), знайомі, старші за віком (34%) та однолітки (16,8%). Переважно вживають і пробують наркотики на вулиці (36%), на дискотеці (31%), у себе вдома (11%), в однолітків вдома (11%) та в барі (11%).

3. Вивчення соціальної ситуації розвитку сучасної молоді показало, що передумовами вживання нею психоактивних речовин є: 1) неповна сімя;

2) вживання психоактивних речовин членами сімї;

3) сімейні конфлікти та недостатність близьких взаємин між батьками і дітьми;

4) неправильний стиль сімейного виховання;

5) погана успішність у навчанні.

4. Психологічна діагностика показала, що для молоді, яка епізодично вживає алкоголь і палить, характерним є: 1) надмірна орієнтація на вплив середовища;

2) неконформні тенденції у міжособистісних взаєминах;

3) тенденція до поглиблення домінуючих, агресивних і незалежних рис поведінки з частковим усвідомленням своїх дизюнктивних і неконформних тенденцій;

4) більш яскраво виявлені акцентуації характеру;

5) домінування деструктивної агресії над конструктивною;

6) послаблений контроль своєї поведінки, низький рівень емпатії та схвалення агресивної поведінки взагалі;

7) домінування екстернального локус-контролю;

8) незбалансованість полярних провідних тенденцій та проблеми, повязані з особистісним зростанням.

5. Нейропсихологічна діагностика виявила, що у правшів чоловічої статі спочатку в онтогенезі формується контекст-незалежний стиль прийняття рішень у невизначених ситуаціях з вільним вибором, який згодом трансформується у контекст-залежний. Водночас у правшів жіночої статі протягом усього життя спостерігається контекст-незалежний стиль прийняття рішень.

У групах, які не вживають психоактивних речовин, серед дівчат правшів переважає контекст-незалежний вибір, серед хлопців-правшів, у порівнянні з дівчатами, домінує більш контекст-залежний вибір. Зазначені тенденції у когнітивному стилі відповідають типовій гендерній дихотомії і свідчать про гармонійний розвиток ЦНС цих хлопців та дівчат.

У групах, що епізодично вживають алкоголь і палять, спостерігається тяжіння до контекст-залежного вибору у дівчат-правшів та контекст-незалежного - у хлопців-правшів. Це вказує на дисфункцію лівої лобної ділянки мозку та свідчить про реверсію гендерної дихотомії когнітивного стилю серед адиктів.

6. Врахування індивідуально-психологічних та нейропсихологічних, а також вікових та гендерних особливостей молоді, яка не вживає психоактивних речовин і тієї, що епізодично вживає алкоголь і палить, дало можливість розробити ефективну комплексну програму психопрофілактики її адиктивної поведінки "Образ власного Я". У експериментальній групі під впливом профілактичної програми, а також порівняно з контрольною групою зменшилися показники таких форм агресії: фізична агресія (р=0,001), опосередкована агресія (р=0,001), роздратованість (р=0,01), підозрілість (р=0,001) та вербальна агресія (р=0,001). Вибірка якісно і кількісно репрезентує генеральну сукупність, що було досягнуто врахуванням таких позапсихологічних характеристик популяції, як її біологічні та соціокультурні особливості. З метою зменшення впливу перешкод на результати дослідження було враховано особливості молоді та виконано всі вимоги формуючого експерименту. Це свідчить на користь високої внутрішньої та зовнішньої валідностей формуючого експерименту і дозволяє отримані результати поширити на всю молодь, а не лише на представників даної вибірки. Вищенаведене дає підстави оцінювати психопрофілактичну програму "Образ власного Я" як ефективну.

Надійність та вірогідність результатів психологічної та нейропсихологічної діагностик дають підстави для використання їх як методологічної основи подальшої розбудови психопрофілактики адиктивної поведінки та підтримання психосоматичного здоровя молоді України.

Список литературы
1. Ткач Б.М. Сучасні погляди на проблему адиктивної поведінки учнівської молоді // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка. - 2003. - № 18. - С.114-117.

2. Ткач Б.М. Сучасний стан проблеми адиктивної поведінки в Україні // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім.Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. - К.: 2003. - Т.5, №4. - С.329-334.

3. Ткач Б.М. Основні напрямки психопрофілактики адиктивної поведінки та робота з практично здоровою молоддю // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім.Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. - К.: 2004. - Т.6, №1. - С.309-315.

4. Ткач Б.М. Концепції адиктивної поведінки учнівської молоді // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім.Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. - К.: 2004. - Т.7, №3. - С.232-243.

5. Ткач Б.М. Індивідуально-психологічні властивості особистості та соціально-психологічні чинники адиктивної поведінки учнівської молоді // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім.Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. - К.: 2003. - Т.6, №4. - С.334-339.

6. Ткач Б.М. Агресивність як один із чинників виникнення адиктивної поведінки // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім.Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. - К.: 2003. - Т.6, №5. - С.349-355.

7. Ткач Б.М. Індивідуально-психологічні особливості учнівської молоді, схильної до адиктивної поведінки // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім.Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. - К.: 2003. - Т.6, №6. - С.359-366.

8. Ткач Б.М. Принципи побудови та оцінка ефективності програми психопрофілактики основних форм адиктивної поведінки учнівської молоді // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім.Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. - К.: 2003. - Т.6, №7. - С.330-338.

9. Ткач Б.М. Нейропсихологічні чинники виникнення адиктивної поведінки учнівської молоді // Актуальні проблеми психології. Том. V: Психофізіологія. Медична психологія. Генетична психологія. Випуск 3/За ред. Максименка С.Д. - К.: Міленіум, 2004. - С. 204-211.
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?