Зміст феномену сексуальності, теоретичний аналіз проблеми формування зрілої сексуальності. Характеристика типів жіночої сексуальності і особливостей їх функціонування. Дослідження звязку особливостей тілесної ідентичності і сексуальності у жінок.
Аннотация к работе
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЖІНОЧОЇ СЕКСУАЛЬНОСТІ 19.00.01 - загальна психологія, історія психології Смахтіна Наталія Олександрівна Науковий керівник: Кочарян Олександр Суренович доктор психологічних наук, професор Харків - 2011 ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНУ СЕКСУАЛЬНОСТІ 1.1 Традиції концептуалізації сексуальності 1.2 Особливості інфантильної сексуальності 1.3 Теоретичний аналіз поняття зрілої сексуальності 1.4 Феномен жіночої сексуальності 1.4.1 Психологічні концепції жіночої сексуальності 1.4.2 Особливості психосексуального розвитку жінки Висновки до розділу 1 РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 2.1 Характеристика досліджуваної вибірки 2.2 Методи дослідження Висновки до розділу 2 РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК ЖІНОЧОЇ СЕКСУАЛЬНОСТІ: ГЕНЕЗИС ТА СТРУКТУРА 3.1 Зв’язок інфантильної сексуальності та параметрів симптомокомплексу маскулінності/фемінінності 3.2 Типи сексуальності жінок 3.3 Структура жіночої сексуальності 3.4 Зв’язок тілесної ідентичності та сексуальності у жінок 3.5 Особистісні детермінанти функціювання сексуальності 3.5.1Зв’язок властивостей темпераменту та жіночої сексуальності 3.5.2 Зв’язок характерологічних особливостей особистості та жіночої сексуальності 3.5.3 Зв’язок емоційної сфери та жіночої сексуальності 3.6 Психосемантичні особливості сексуального простору жінки 3.7 Програма психологічної корекції «Шлях до жіночності» 3.7.1 Методологічні аспекти побудови групової роботи 3.7.2 Програма групової роботи 3.7.3 Ефективність програми Висновки до розділу ВИСНОВКИ ДОДАТКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ тілесна ідентичність зріла сексуальність жінка ВСТУП Комунітарна парадигма усе більше реалізується як культура близькості, інтимності та тілесності [149], дефіцити яких відрефлексовано в різних концептуалізаціях: страх психологічної інтимності [200], симптомокомплекс емоційного холоду [8, 138], токсична [157, 194] та залежна любов [72, 82], самотність [137] тощо. Отже близькість та намагання розділити долю іншого становить собою важливий вектор вирішення проблем людського існування. Довгий час любов та сексуальність були винесені за рамки психологічного аналізу. Проте С.Д. Максименко [104] сформулював тезу, що особистість може бути зрозумілою в стосунках любові, бо вона «починається з любові», в яку інтегровані власне кохання та сексуальність. Сексуальність становить собою не тільки самореалізацію сексуальної функції, а включає багаточисельні психологічні репрезентанти: фантазії, потяги, мотивації, когніції, емоції тощо, які є сферою дослідження в психології. Тому актуальним стає визначення саме індивідуально-психологічних параметрів сексуальної реалізації в умовах гендерних трансформацій та зміни ролі й місця жінки в сучасному суспільстві Звязок роботи з науковими програмами, темами, планами. Мета і завдання дослідження. Для реалізації поставлених завдань було використано наступні методи: 1) для вивчення статеворольової сфери: АСL-шкала А.В. Heilbrun, 5-та шкала ММРI, показник виразності чоловічих та жіночих рис ПДО, шкала Dur-Moll в методиці L. Szondi; 2) для виявлення особливостей сексуальної сфери: проективна методика «Blacky Pictures» G.S. Blum, шкала сексуальності W.E. Snell, D.R. Papini, напівформалізована діагностична анкета для виявлення типів сексуальних сценаріїв, анкета для виявлення сексуальних фантазій; 3) для діагностики особливостей особистісної та емоційної сфер: шкала диференційованих емоцій К. Ізарда, стандартизований багатофакторний метод вивчення особистості (MMPI в адаптації Л. Собчік), опитувальник формально-динамічних властивостей індивідуальності (ОФДВІ) В.М. Русалова; 4) для вивчення психосемантичного простору особистості: метод семантичного диференціала; метод семантичного вибору; 5) для виявлення структури кохання: опитувальник тріади кохання Р.Стернберга. Математична обробка результатів проводилася за допомогою ряду методів математичної статистики (для обчислення яких використовувався програмний пакет Statistica 8.0) та математичних обчислювань за допомогою програми Matlab 7.0.1; методи перевірки значущості відмінностей незвязаних вибірок: ?-критерій Фішера (критерій кутового перетворення); U-критерий Уілкоксона-Манна-Уітні; G-критерій знаків; методи багатовимірної статистики (кореляційний аналіз та факторний аналіз); метод класифікації даних за допомогою нейронних мереж (мережа Кохонена). Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять принципи генетичної психології (С.Д. Максименко [103]), загальні положення статеворольової (О.С. Кочарян [73]) та гендерної психології (Т.В. Говорун [32], О.Ф. Іванова [52]), сексологічні дослідження (У. Мастерс та В. Джонсон [108], Г.С. Васильченко [116], В.В. Кришталь [84], Г.С. Кочарян [78]); психоаналітичні теорії психосексуального розвитку (З. Фрейд [154], М. Кляйн [67]); основи глибинної психології (Т.С. Яценко [182]); дослідження сексуальних сценар