Індивідуально-психологічні особливості мислення учнів підліткового віку та їх урахування в навчально-виховному процесі - Курсовая работа

Содержание Вступ Розділ І. Загальна психологічна характеристика пізнавальної сфери учнів підліткового віку 1.1 Психологічна характеристика пізнавального процесу мислення учнів підліткового віку 1.2 Психологічні особливості розвитку мислення учнів у підлітковому віці 1.3 Урахування індивідуально-психологічних особливостей мислення учнів підліткового віку у навчально-виховному процесі Розділ ІІ. Здатність до мислення поступово формується в процесі розвитку дитини, з розвитком її пізнавальної діяльності. Про мислення дитини можна говорити з того часу, коли вона починає відображати деякі найпростіші зв’язки між предметами і явищами і правильно діяти відповідно до них. Мислення властиве тільки людині, тому дуже важливо розвивати і досліджувати його розвиток у дітей на всіх етапах навчання в школі. Особлива роль належить розвитку мислення, яке підвищує інтелектуалізацію сприймання, розширює діапазон суджень, сприяє вдосконаленню прийомів запам’ятовування та відтворення і стимулює розвиток творчої уяви. Цей віковий період особливо плідний для розвитку абстрактного (словесно-логічного) мислення. Нерідко підлітки відчувають труднощі в процесі мислення, недостатню розвиненість таких мисленнєвих операцій як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення. А засвоєння ними понять часто є неглибоким. Методи і методики дослідження Вивчення та обробка робіт вітчизняних та зарубіжних психологів з даної теми; метод спостереження, бесіди; метод тестування Шкільний тест розумового розвитку (ШТРР) [24 с.323-335]; метод виділення та узагальнення найголовніших особливостей мислення учнів підліткового віку на основі отриманих даних тестування. Загальна психологічна характеристика пізнавальної сфери учнів підліткового віку 1.1 Психологічна характеристика пізнавального процесу мислення учнів підліткового віку Людина не тільки сприймає навколишній світ, а й хоче його зрозуміти. Мислення являє собою процес опосередкованого і узагальненого відображення людиною предметів і явищ об’єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв’язках і відношеннях. Відмінність мислення від інших психологічних процесів полягає також у тому, що воно практично завжди пов’язане з наявністю проблемної ситуації, завдання, яке потрібно вирішити і активною зміною умов, в яких це завдання задане. Мислительні дії - це дії з об’єктами, відбитими в образах, уявленнях і поняттях про них. 206] Дослідження процесу формування мислительних дій були проведені П.Я. Гальперіним [5], Н.Ф. Тализіною [18], які складаються з таких етапів: спочатку дії відбуваються з опорою на сприйманні матеріальних предметів або їх зображення; здійснюються тільки в плані голосового мовлення без опори на предмети чи їх зображення; дії виконуються в умі, за допомогою мовлення про себе, тобто стають внутрішніми розумовими, мислительними діями. Вони зв’язані з тим чи іншим конкретним матеріалом (арифметичним, геометричним, фізичним, технічним й ін.) та мають загальні риси: 1) Мислительна дія являє собою пошук відповіді на якесь питання, що його інакше не можна з’ясувати; 2) Кожна дія, незалежно від того, на пізнання яких об’єктів вона спрямована - ці об’єкти зіставляємо, аналізуємо, виділяємо окремі їх частини, сторони, синтезуємо їх і т. д 3) Кожна мислительна дія включає операції, якими вона здійснюється. Наприклад, при порівняльному вивченні домашніх тварин з точки зору їхньої корисності для людини виявляється багато подібних ознак між ними, але при вивченні їх будови і походження виявляється багато відмінностей. З.І. Калмикова [10] вирізняє продуктивне і репродуктивне мислення за ступенем новизни продукту, що отримує суб’єкт пізнання. За цією ж логікою вікового розвитку юність є завершальним кроком на цьому шляху і сама ділиться, як мінімум, на три періоди: ранній юнацький вік (охоплює X - XI класи школи), середній юнацький вік (включає перші роки життя людини по закінчення школи, з 17 - 18 років до 22 - 23 років) і старший юнацький вік (охоплює роки з 23 - 24 до 28 - 29 років). [21] Під час досліджень кризи та новоутворень підліткового віку Л.І. Божович [1] припустила, що криза підліткового віку пов’язана з виникненням в цей період нового рівня самосвідомості, характерною рисою якого є поява у підлітка здібності й потреби пізнати самого себе як особистість, що властива саме їй, на відміну від усіх інших людей, притаманними їй якостями. Тобто, специфічною потребою та можливістю учбової діяльності, за Давидовим, [22] є теоретичне ставлення його до дійсності, тому бажано розібратися в правилах, положеннях, законах, що відображаються основні тенденції та закономірності її буття. Субтест 1 Обізнаність 1 - 8 хв. 2.