Індивідуально-особистісні детермінанти емоційних переживань у психотравмуючій ситуації - Автореферат

Розвиткові психологічного напруження сприяє також специфіка виконуваної діяльності, характер якої, у сполученні з особистісними властивостями, позначається на особливостях переживання критичних (травматичних) ситуацій. Так, дослідження травмуючих психічних станів набувають особливого значення у застосуванні до спортивної діяльності, характерною рисою якої є максимальне напруження усіх включених до неї систем організму спортсмена, наслідком чого є розвиток особливого психологічного стану, що викликає як мобілізацію всіх адаптаційних і захисних систем організму, так і їх виснаження. Дещо іншу специфіку має традиційна учбова діяльність, до якої залучена або має причетність більшість молодих людей, але й вона зараз є плідним підґрунтям для створення психотравмуючих ситуацій, що за відсутності індивідуальних стратегій їхнього переживання та подолання, кваліфіковано розроблених і відпрацьованих з допомогою компетентних спеціалістів, спричиняють виникнення вкрай негативних психічних станів та перешкоджають ефективному особистісному та професійному розвиткові молодої людини. Вибір шляхів подолання психотравмуючих ситуацій, можливості психокорекції негативних станів, що виникають внаслідок переживання психологічних травм чи перебування у травмуючих ситуаціях, є недостатньо вивченими при тому, що потребують особливої уваги, оскільки психологічний вплив має враховувати унікальні особливості індивідуального досвіду та неповторного сполучення особистісних властивостей людини, що є актуальним для загальної психології, диференційної психології та прикладних психологічних досліджень. Horowitz, 1996 та ін.) Проте залишається недостатньо розробленою проблема обумовленості проявів емоційних переживань різнорівневими (особистісний, індивідний рівні) чинниками та особливостей прояву переживань в складних, психотравмуючих ситуаціях буденності життя, що не повязані з патологічними порушеннями психіки.У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначені його мета, обєкт, предмет та конкретні завдання, висвітлено наукову цінність отриманих результатів та практичне значення роботи.Розглядаючи емоцію як взаємодіючий “патерн” переживань, органічних відчуттів та виразних рухів, вважаємо, що переживання є системоутворюючим “фактором” цього патерну. В співвідношенні понять “переживання” і “стан” виділено три їх різновиди: переживання визначають стан; стан визначає переживання; переживання і стан тотожні. Ми розглядаємо переживання і стан в єдності, як зміст і форму, як прояв виразності власного ставлення особистості до свого внутрішнього світу, що достатньо виражається в переживаннях негативних емоційних станів в психотравмуючих ситуаціях. У другому розділі “Складові вивчення емоційних переживань в психотравмуючій ситуації” розглядаються особливості вивчення емоційних переживань в психотравмуючих ситуаціях. Блоки дослідження: Для визначення особливостей емоційних переживань у психотравмуючих ситуаціях була запропонована спеціальна анкета “Переживання психотравмуючих ситуацій”, в якій використовувався самоаналіз наявного досвіду ставлення субєкта до психотравмуючих ситуацій, переживань особистості в психотравмуючих ситуаціях;У дисертації здійснено теоретичний та емпіричний аналіз переживань (зокрема, детермінант їх змістових проявів) психотравмуючих ситуацій із загально-психологічних позицій. Розроблено дослідницьку модель та блок-схему вивчення психотравмуючих ситуацій, що включає поєднання оцінки рівня психічної травматизації, змістових особливостей емоційних переживань травмуючої ситуації та індивідуально-особистісних особливостей особистості як детермінант її переживань. Аналіз змісту проявів переживань психотравмуючих ситуацій дозволив виділити два профілі розуміння переживань психотравмуючих ситуацій: зовнішньовекторний та внутрішньовекторний; три типи переважаючих переживань (зовнішньо-критеріальні, інтеркритеріальні, внутрішньо-критеріальні); три види шляхів спрямування переживань, повязаних зі спрямуванням їх у часі, спрямування у минуле, теперішнє, майбутнє; та дві форми засобів переживань психотравмуючих ситуацій, повязаних з подоланням проявів негативних емоцій: перетворююча та захисна. Змістові прояви переживань в психотравмуючих ситуаціях характеризуються переважанням вибору переживань за типом “внутрішньо-критеріальні”, вибором виду шляхів спрямування - “спрямування переживань у теперішнє”, вибором форми подолання - “захисна”. Показано, що індивідуальні відмінності проявів емоційних переживань у психотравмуючих ситуаціях відповідають особливостям властивостей нервової системи, а також типам емоційності особистості як стійкої властивості індивідуальності.Аналіз особливостей психотравмуючих ситуацій у спорті // Матеріали І Всеукраїнської конференції аспірантів галузі фізичної культури і спорту.- Опыт изучения психотравмирующих ситуаций в спортивной деятельности // Фізичне виховання студентів творчих фахів: Зб. наук. праць. Изучение особенностей эмоционального переживания психотравмирующих ситуаций в спортивной деятельнос

2. Основний зміст дисертаціїОсновний зміст дисертації відображено в публікаціях

Узагальнення результатів дослідження дало змогу сформулювати загальні висновки: 1. У дисертації здійснено теоретичний та емпіричний аналіз переживань (зокрема, детермінант їх змістових проявів) психотравмуючих ситуацій із загально-психологічних позицій. Прояв переживань розкривається через регуляторно-оціночну функцію емоцій, через ймовірність деформації і зміни усталеного психічного світу особистості.

Виділено рівні переживань психотравмуючих ситуацій на основі їх класифікації за зовнішніми (частота та умови появи в житті) та внутрішніми (зміст, детермінованість) ознаками. Розроблено дослідницьку модель та блок-схему вивчення психотравмуючих ситуацій, що включає поєднання оцінки рівня психічної травматизації, змістових особливостей емоційних переживань травмуючої ситуації та індивідуально-особистісних особливостей особистості як детермінант її переживань. Показано звязок особливостей сполучень детермінант із змістовими проявами переживань.

2. Аналіз змісту проявів переживань психотравмуючих ситуацій дозволив виділити два профілі розуміння переживань психотравмуючих ситуацій: зовнішньовекторний та внутрішньовекторний; три типи переважаючих переживань (зовнішньо-критеріальні, інтеркритеріальні, внутрішньо-критеріальні); три види шляхів спрямування переживань, повязаних зі спрямуванням їх у часі, спрямування у минуле, теперішнє, майбутнє; та дві форми засобів переживань психотравмуючих ситуацій, повязаних з подоланням проявів негативних емоцій: перетворююча та захисна.

3. Змістові прояви переживань в психотравмуючих ситуаціях характеризуються переважанням вибору переживань за типом “внутрішньо-критеріальні”, вибором виду шляхів спрямування - “спрямування переживань у теперішнє”, вибором форми подолання - “захисна”.

4. Показано, що індивідуальні відмінності проявів емоційних переживань у психотравмуючих ситуаціях відповідають особливостям властивостей нервової системи, а також типам емоційності особистості як стійкої властивості індивідуальності. Найбільш виразно окреслюються індивідуальні особливості прояву емоційних переживань за внутрішньо-критеріальним типом. Переважаючий прояв цього типу переживань відмічено у представників типу емоційності з домінуванням модальностей “страх” і “смуток” та з вираженістю у них середнього рівня показників сили, рухливості та чутливості нервової системи.

Особистісними показниками, які відповідають даному типу переживань та переважаючим виду (спрямування переживань у теперішнє) і формі подолання (захисній) виступають спрямованість особистості на себе, мотивація досягнення, середні рівні схильності до ризику та особистісної тривожності.

5. Відмінності змістових проявів та їх обумовленості відмічаються також за статевими ознаками. У жінок переважають інтеркритеріальні та внутрішньо-критеріальні типи переживань, у чоловіків - внутрішньо-критеріальні та зовнішньо-критеріальні, причому у чоловіків переважає захисна форма подолання. Серед особистісних детермінант у чоловіків переважають спрямованість на взаємодію, у жінок - спрямованість на себе, і у жінок ще, окрім мотивації досягнення, у сполученні детермінант проявляється мотивація влади.

Відмінності проявів емоційних переживань у психотравмуючих ситуаціях у студентів і психологів більш виразно проявляються серед детермінант формально-динамічного рівня структури особистості.

6. На основі якісного та кількісного (кореляційного, факторного) аналізу виділені особливості сполучення детермінант переважаючих змістових проявів емоційних переживань у психотравмуючій ситуації: тип емоційності - страх, радість; високий та середній рівні чутливості нервової системи; спрямованість особистості на себе; мотивація досягнення, середній та високий рівні особистісної тривожності. Факторний аналіз показав перевагу детермінант змістового рівня структури особистості (спрямованість особистості на себе, мотивація досягнення, особистісна тривожність) в інтегральній взаємодії показників, обумовлюючих змістові прояви емоційних переживань особистості у психотравмуючих ситуаціях.

7. Показано наявність різнорівневих сполучень детермінант, що мають свої особливості відповідно до змістових проявів переживань особистості в психотравмуючих ситуаціях та переважаючого виду діяльності.

Зокрема, обумовленість внутрішньо-критеріального типу переживань та вибору виду шляху спрямування емоційних переживань у теперішнє відповідає виділеному сполученню детермінант, в той час, як обумовленість вибору захисної форми подолання негативних переживань має відмінності серед детермінант формально-динамічного рівня структури особистості за показниками властивостей нервової системи.

Результати дисертаційної роботи висвітлили низку проблем і питань, що виступають напрямками подальших досліджень.