Теоретичні підходи та основні напрями досліджень емоційних переживань. Перевага психіатричних та медико-психологічних розробок. Емпіричне дослідження проявів переживань в психотравмуючих ситуаціях. Класифікація форм подолання негативних переживань.
Аннотация к работе
Розвиткові психологічного напруження сприяє також специфіка виконуваної діяльності, характер якої, у сполученні з особистісними властивостями, позначається на особливостях переживання критичних (травматичних) ситуацій. Так, дослідження травмуючих психічних станів набувають особливого значення у застосуванні до спортивної діяльності, характерною рисою якої є максимальне напруження усіх включених до неї систем організму спортсмена, наслідком чого є розвиток особливого психологічного стану, що викликає як мобілізацію всіх адаптаційних і захисних систем організму, так і їх виснаження. Дещо іншу специфіку має традиційна учбова діяльність, до якої залучена або має причетність більшість молодих людей, але й вона зараз є плідним підґрунтям для створення психотравмуючих ситуацій, що за відсутності індивідуальних стратегій їхнього переживання та подолання, кваліфіковано розроблених і відпрацьованих з допомогою компетентних спеціалістів, спричиняють виникнення вкрай негативних психічних станів та перешкоджають ефективному особистісному та професійному розвиткові молодої людини. Вибір шляхів подолання психотравмуючих ситуацій, можливості психокорекції негативних станів, що виникають внаслідок переживання психологічних травм чи перебування у травмуючих ситуаціях, є недостатньо вивченими при тому, що потребують особливої уваги, оскільки психологічний вплив має враховувати унікальні особливості індивідуального досвіду та неповторного сполучення особистісних властивостей людини, що є актуальним для загальної психології, диференційної психології та прикладних психологічних досліджень. Це, по-перше, повязано з вивченням природи переживань, їх функціонального призначення, а по-друге, - з різногалузевою спрямованістю (загальна психологія, клінічна, медична, педагогічна тощо) та виділенням різних рівнів (загально-психологічного та прикладного) вивчення переживань (Ю.Александровський, 1991; Ф.Василюк, 1994; Т.Кириленко, 1999; Л.Китаєв-Смик, 1983; Т.Титаренко, 1998; О.Саннікова, 2000; О.Чебикін, 1992; P.Pitman, M.Horowitz, 1996 та ін.) Проте залишається недостатньо розробленою проблема обумовленості проявів емоційних переживань різнорівневими (особистісний, індивідний рівні) чинниками та особливостей прояву переживань в складних, психотравмуючих ситуаціях буденності життя, що не повязані з патологічними порушеннями психіки.У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначені його мета, обєкт, предмет та конкретні завдання, висвітлено наукову цінність отриманих результатів та практичне значення роботи.В співвідношенні понять “переживання” і “стан” виділено три їх різновиди: переживання визначають стан; стан визначає переживання; переживання і стан тотожні. Ми розглядаємо переживання і стан в єдності, як зміст і форму, як прояв виразності власного ставлення особистості до свого внутрішнього світу, що достатньо виражається в переживаннях негативних емоційних станів в психотравмуючих ситуаціях. У другому розділі “Складові вивчення емоційних переживань в психотравмуючій ситуації” розглядаються особливості вивчення емоційних переживань в психотравмуючих ситуаціях. Блоки дослідження: Для визначення особливостей емоційних переживань у психотравмуючих ситуаціях була запропонована спеціальна анкета “Переживання психотравмуючих ситуацій”, в якій використовувався самоаналіз наявного досвіду ставлення субєкта до психотравмуючих ситуацій, переживань особистості в психотравмуючих ситуаціях; Відповіді на питання анкети дали можливість отримати інформацію щодо формального аспекту переживання у психотравмуючих ситуаціях, як то: частота, обставини, необхідність спеціальної допомоги, та змістового аспекту, в якому поєднуються як данність значимості власного досвіду переживань у психотравмуючих ситуаціях, так і особливості подолання негативних емоційних переживань: За формальними характеристиками одержані такі результати: близько 60% опитаних вважають, що психотравмуючі ситуації частіше всього виникають в повсякденному житті, 30 % - в екстремальних умовах, 10 % вважають, що в рівній мірі в будь-яких сферах життя людини.емоційний переживання психотравмуючий ситуація Аналіз особливостей психотравмуючих ситуацій у спорті // Матеріали І Всеукраїнської конференції аспірантів галузі фізичної культури і спорту.- Опыт изучения психотравмирующих ситуаций в спортивной деятельности // Фізичне виховання студентів творчих фахів: Зб. наук. праць. Изучение особенностей эмоционального переживания психотравмирующих ситуаций в спортивной деятельности // Материалы Международного конгресса “Человек в мире спорта: новые идеи, технологии, перспективы”. Особистісні чинники переживання психотравмуючих ситуацій // Проблеми гуманітарних наук: Наукові записки ДДПУ.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ