Оцінка адекватності визначення індивідуальної чутливості пухлини до протипухлинних препаратів по інактивації SH-груп сироватки крові під впливом спеціальних препаратів у хворих на рак молочної залози. Аналіз можливості гемопротекторної дії бластему.
Аннотация к работе
В той же час генетична та фенотипична неоднорідність людей, гістогенетична гетерогенність пухлин, різний загальний стан організму обумовлюють наявність величезної кількості індивідуальних комбінацій факторів, що впливають на перебіг злоякісного процесу, ефективність лікування та виживаність кожного хворого. В сучасній літературі розглядаються три основні підходи до індивідуалізації лікування хворих на злоякісні новоутворення, а саме: виявлення пацієнтів, що мають велику вірогідність рецидиву захворювання, яким показана адювантна терапія; визначення чутливості пухлин до протипухлинних препаратів (ППП) та індивідуальний підбір схем терапії [Е.С. Одним з таких критеріїв, як свідчать дані низки дослідників, може бути зміна рівня загальних сульфгідрильних груп (SH-груп) сироватки крові [Г.І. Рівень SH-груп сироватки крові розглядається як показник загальної резистентності організму при різних патологічних станах [F.Y.F. Тому можливо припустити, що рівень SH-груп - показник, який відображає, з однієї сторони, стан неспецифічних захисних систем організму, а з іншої - характеризує розповсюдженість та перебіг злоякісного процесу, може змінюватись і у хворих на РМЗ.Бластен вводили підшкірно (п/ш) в дозі 1/1000 ЛД50 (7 мг/кг), циклофосфан - в черевну порожнину (в/ч) в максимально переносимій дозі (150 мг/кг) за схемами: тваринам 1-ої групи - циклофосфан; 2-ої групи - бластен; 3-ої групи - бластен, а на наступний день циклофосфан; 4-ої групи - циклофосфан, а на наступний день бластен. Дослідження рівня сульфгідрильних груп сироватки крові проведено у 174 жінок: 20 здорових жінок середнім віком 49,4±3,4 року; 10 хворих з доброякісними пухлинами молочної залози (фіброаденомою) середнім віком 45,1±2,6 років; 114 хворих на РМЗ з гістологічно верифікованим діагнозом (залозистий інфільтруючий рак), середнім віком 47,6±1,1 року. Порівняння рівня загальних сульфгідрильних груп сироватки крові з біохімічними показниками крові, визначеними до призначення будь-якого лікування, проведено у 70 пацієнток із залозистою формою РМЗ середнім віком 46,7±1,2 роки: I стадії - 1; IIA - 11; IIB - 11; IIIA - 36; IIIB - 11 жінок. Безрецидивну виживаність хворих на РМЗ в залежності від рівня SH-груп до початку лікування та адекватність методики визначення чутливості пухлини до ППП по сироватці крові досліджували у 30 пацієнток середнім віком 45,2±1,3 року: ІІА стадії РМЗ - 1, ІІВ - 4, ІІІА - 20, ІІІВ - 5 жінок. Дослідження дії бластену проводили у 113 хворих на РМЗ, які отримували комплексне лікування з бластеном, 295 хворих були контролем, яким бластен не вводили.Доведено, що метод визначення чутливості пухлини до протипухлинних препаратів по інактивації сульфгідрильних груп сироватки крові є високочутливим та специфічним і що з його допомогою можна прогнозувати відповідь первинної пухлини на проведення неоадювантної хіміотерапії відповідними препаратами у хворих на рак молочної залози (РМЗ). Встановлено, що з розвитком злоякісного процесу у хворих на РМЗ спостерігається зниження рівня сульфгідрильних груп сироватки крові. Показано, що хворі на РМЗ ІІ-ІІІ стадії з рівнем сульфгідрильних груп сироватки крові меншим за 500 мкмоль/л на початку лікування, у яких спостерігалось зменшення цього показника після неоадювантної терапії, та хворі, у яких через рік після операції рівень сульфгідрильних груп не перевищив їх рівень до початку лікування, мають несприятливий прогноз.
План
Основний зміст роботи
Вывод
1. Доведено, що метод визначення чутливості пухлини до протипухлинних препаратів по інактивації сульфгідрильних груп сироватки крові є високочутливим та специфічним і що з його допомогою можна прогнозувати відповідь первинної пухлини на проведення неоадювантної хіміотерапії відповідними препаратами у хворих на рак молочної залози (РМЗ).
2. Встановлено, що з розвитком злоякісного процесу у хворих на РМЗ спостерігається зниження рівня сульфгідрильних груп сироватки крові. Цей показник може бути використано при визначенні розповсюдженості РМЗ та як додатковий критерій при прогнозуванні та моніторінгу перебігу злоякісного процесу.
3. Показано, що хворі на РМЗ ІІ-ІІІ стадії з рівнем сульфгідрильних груп сироватки крові меншим за 500 мкмоль/л на початку лікування, у яких спостерігалось зменшення цього показника після неоадювантної терапії, та хворі, у яких через рік після операції рівень сульфгідрильних груп не перевищив їх рівень до початку лікування, мають несприятливий прогноз.
4. Запропонована схема лікування хворих на РМЗ з призначенням протипухлинних препаратів, до яких виявлена чутливість, покращує безпосередній ефект неоадювантної хіміотерапії та підвищує показник 2-річної виживаності пацієнтів.
5. Встановлено, що введення бластену сприяє збільшенню рівня сульфгідрильних груп сироватки крові щурів в експерименті, і цей рівень корелює з протипухлинною дією препарату. Отже рівень сульфгідрильних груп у сироватці крові може бути непрямим додатковим показником ефективності дії бластену.
6. Встановлено, що бластен, введений як до, так і після введення протипухлиного цитостатичного препарату має гемозахисну дію, але кращє вона проявляється за умов попереднього введення бластену. Доведена гемозахисна та імуномодулююча дія бластену при усіх видах консервативного лікування хворих на РМЗ ІІ-IV стадій.
7. Встановлено, що при комплексному лікуванні з бластеном хворих на РМЗ ІІ-ІІІ стадій покращується показник 5-річної виживаності на 13% (р<0,05).
Список литературы
1. С.И. Шпилевая, В.И. Тарутинов, В.С. Мосиенко, В.П. Рогацкая, И.О. Пономарев, Л.Н. Шинкаренко, В.Ф. Чехун. Коррекция лейкопений с помощью нового пробиотического иммуномодулятора (продукт Lactobacillus Delbrueckii) в комбинированном лечении больных раком молочной железы. // Онкология. - 2000. - №1-2.-С. 83-86. (Курація хворих, штучне дослідження кількості лейкоцитів, обробка отриманих результатів, участь у написанні статті).
2. С.Ю. Скляр, С.И. Шпилевая, А.М. Ахова. Клинико-морфологические результаты неоадьювантной химиотерапии больных местно-распространенными формами рака молочной железы. // Актуальные проблемы медицины и биологии. Збірник наукових праць. - Вип.1. Киев, 2000.-С. 333-336. (Курація хворих, участь у написанні статті).
3. З.Д. Савцова, С.І. Шпильова, В.І. Тарутінов, В.П. Рогацька, Т.А. Меньок, І.С.Нікольський, В.С. Мосієнко, Л.М. Шинкаренко, В.Ф. Чехун. Імунокорекція за допомогою імуномодулятора з Lactobacillus delbrueckii в комплексному лікування хворих на рак молочної залози ІІ-IV стадії. // Онкология. - 2000. - №4.-С. 267-271. (Курація хворих, участь в дослідженні імунологічних показників крові хворих, обробці матеріалів та написанні статті).
4. С.И. Шпилевая, В.И. Тарутинов, С.Ю. Скляр, Г.И. Кулик, Л.М. Захарцева, В.Ф. Чехун. Индивидуализация подбора противоопухолевых препаратов для неоадьювантной полихимиотерапии больных раком молочной железы. // Актуальные проблемы медицины и биологии. Збірник наукових праць.-Вип.1. Киев, 2001.-С. 390-403. (Курація хворих, біохімічні дослідження крові, обробка результатів, участь у написанні статті).
5. В.І. Тарутінов, І.В. Досенко, С.І. Шпильова. Принципи формування індивідуальних планів етапного лікування хворих на рак молочної залози з урахуванням основних патогенетичних форм захворювання. Методичні рекомендації. - Київ, 1999. - 24 с.
6. В.С. Мосиенко, З.Д. Савцова, С.І. Шпильова, В.П. Рогацкая, М.Д. Мосиенко, Г.Д. Бендюг, Л.Н. Шинкаренко, И.О. Пономарев. Использование отечественного пробиотического иммуномодулятора бластена в комплексном лечении рака молочной железы. // «Онкология 2000» Тези II зїзду онкологів країн СНД.-Київ, Exp. Oncol.-Vol.22 (Suppl).-C.65
7. Г.И. Кулик, С.І. Шпильова, В.И. Тарутинов, С.Ю. Скляр, В.Ф. Чехун. Использование сыворотки крови больных раком молочной железы в качестве тест - объекта для определения индивидуальной чувствительности опухоли к противоопухолевым препаратам. //VII російський національний конгрес «Человек и лекарство». Тези доповідей - Москва, 2000.-С. 265.
8. С.І. Шпильова, Чехун В.Ф., Мосієнко В.С. та інші. Бластен як можливий модулятор лікарської резистентності. //IV Республіканська науково-практична конференція молодих онкологів України «Сучасні проблеми експериментальної та клінічної онкології». Тези доповідей, - Київ, 2001. - С. 3.
9. Шпильова С.І., Тарутінов В.І., Кулик Г.І., Скляр С.Ю., Чехун В.Ф. Індивідуалізація неоадювантної хіміотерапії хворих на РМЗ. // Матеріали науково-практичної конференції «Сучасні аспекти комплексного лікування раку молочної залози із застосуванням органозберігаючих та реконструктивних операцій» Ужгород, 2002. - С. 183-184.