Головні причини інертності общинно-кастової структури країни, її надзвичайна релігійність та поміркованість населення. Особливості політичної ситуації в Індії, функції Індійського національного конгресу. Становлення Махатма Ганді як політичного лідера.
Аннотация к работе
Його унікальність полягає в тому, що це єдина в світі революція, здійснена ненасильницькими методами. Впровадив цю тактику опору видатний діяч того часу Махатма Ганді, то ж політична стратегія ідейного лідера революції і є предметом дослідження.Ще з середини XVIII століття Індія перебувала під владою колоніальної Британської Імперії. Фактично, індійці самі зробили можливою цю колонізацію, адже на той час країна була на достатньо примітивному рівні розвитку, а суспільство не мало якісного досвіду боротьби проти загарбників. Інертність общинно-кастової структури країни її надзвичайна релігійність та поміркованість населення дозволили англійцям практично без особливих зусиль нарощувати промисловий капітал і керувати Індією на свій лад, англійська в своїй основі капіталістична економіка поступово залучала у сферу свого впливу індійців. Ще однією слабкою стороною індійського суспільства, яка полегшувала колонізацію, було те, що звязки населення із зовнішнім світом обмежувалися кастою, до якої вони належали. Це означає, що, незважаючи на міцне вкорінення індуїстської традиції, в Індії був потенціал для внутрішньої еволюції і капіталістичної трансформації.Першою кампанія протесту, організована Махатма Ганді була спровокована прийняттям «закону Роулетта» - акту колоніального уряду Індії, який надавав надзвичайні повноваження генерал-губернатору та фактично узаконював свавілля поліції та владних структур. Ганді була складена і підписана спільно з групою його співробітників і послідовників «Клятва сатьяграхи», в якій давалося урочисте зобовязання відмовитися від покори в цивільному порядку цьому і іншим аналогічним законам, спрямованим на придушення національного руху в Індії. Успіх першого революційного досвіду надихнув Ганді піти на наступний крок і союзу у березні 1919 р. від імені всього союзу він закликав громадян країни до проведення хартала (буквально «закриття крамниць») - повсюдного припинення будь-якої ділової активності. Також Ганді, завдяки своїй близькості до народу вмів правильно з ним спілкуватися: через слабку громадську самосвідомість, існування пережитків феодалізму в економічному, соціальному і культурному житті Індії, форма релігійно-моральної проповіді, з якої Ганді звертався до народу, робила його ідеї доступними широкому загалу неписьменних індійців. Спочатку Ганді вважав за можливе захистити життя, гідність і права індійців і домогтися самоврядування в рамках Британської імперії, проте протягом боротьби він дійшов переконання, що тільки вигнання англійців з Індії, її повна незалежність можуть забезпечити країні вільний розвиток і рішення всіх суспільних проблем.Це і очевидні економічні зрушення в країні, включаючи вихід на авансцену господарської та політичному житті національної буржуазії; це і підйом національної самосвідомості, основними носіями якого були утворені верстви населення, передусім індійська інтелігенція, студентська молодь; це і положення колонізаторів, які в умовах, що змінюються не могли більше розраховувати на збереження свого політичного панування, що трималося на авторитеті сили. Але заслуговує уваги у світлі всього сказаного і стратегічна лінія лідерів Конгресу на чолі з Ганді: в умовах традиційної структури розчленованої на різні народи, держави і касти великої країни з її досить незвичайною цивілізацією і системою етичних, соціальних і духовних цінностей саме конгрессити, зокрема гандісти, зуміли виробити найбільш адекватний реаліям курс на ненасильницький опір. Насильства, що супроводжувалися час від часу бурхливими політичними сутичками, екстремістськими акціями, прямими повстаннями та іншими проявами, як би відтіняло ненасильницький опір і надавали йому навіть якийсь внутрішньо зловісний для колонізаторів сенс (не можна доводити до крайнощів!). Революційний рух весь час набирав силу і в кінцевому рахунку поставив колонізаторів перед дилемою: або дати Індії незалежність і зберегти з нею століттями налагоджені звязки, або ризикувати бути викинутими за її межі у результаті потужного вибуху. 1949 рік пройшов під знаком підготовки конституційних реформ, які були оформлені в кінці листопада Установчими зборами в якості нової конституції Індії, що набула чинності в січні 1950 р.Я виявила, що ненасильницькі методи боротьби були неймовірно ефективні саме в Індії, по-перше, через правильне та доцільне їх застосування, а, по-друге, завдяки специфічному менталітету безпосередньо самих індійців. Величезну роль в здобутті незалежності Індії відіграв Махатма Ганді, який зумів подолати розрізненість індійського народу, показати його міць та направити її в потрібне русло.
План
Зміст
Вступ
1. Передумови революції
2. Становлення Махатма Ганді як політичного лідера, стратегія та методи його революційно-визвольного руху.
3. Підсумки та досягнення революції
Висновок
Список літератури
Вывод
Отже, у своїй роботі я намагалася максимально наблизитися до своєї мети. Я виявила, що ненасильницькі методи боротьби були неймовірно ефективні саме в Індії, по-перше, через правильне та доцільне їх застосування, а, по-друге, завдяки специфічному менталітету безпосередньо самих індійців. Величезну роль в здобутті незалежності Індії відіграв Махатма Ганді, який зумів подолати розрізненість індійського народу, показати його міць та направити її в потрібне русло. Його тактика дуже органічно вписалася в тогочасну політичну ситуацію колонізованої Індії, тому англійці не мали іншого виходу, крім надання незалежності великій країні. Досягнення революції неоднозначні, проте головна задача все ж вирішена - Індія отримала незалежність. Політичне напруження було настільки сильним, що поділ країни на дві частини виявився мало не найоптимальнішим рішенням, хоч і дещо суперечив планам та установкам ідейного лідера визвольного руху - Махатма Ганді.
Список литературы
1. Антонова К. А. Новая история Индии. - М.: Изд-во восточной литературы., 1961. - 673 с.
2. Васильев Л.С. История Востока: Учеб. по спец. “История”.- М.: Высш. шк., 1994. Т.1. -495 с.; Т. 2. -495 с.
3. Гальтунг, Юган. Політична етика Ганді / Ю. Гальтунг, А. Несс; пер. з норв. Н. Іваничук. - Л. : Місіонер, 2001. - 280 с.
4. Девяткина Т. Ф., Индийский национальный конгресс (1947 - 1964). - М.: Наука., 1970. - 193 с.
5. Мартышин О.В. Политические взгляды Мохандаса Карамчанда Ганди. - М.: Наука., 1970. - 299 с.