Поняття навичок і функціональних властивостей-ознак людини, їх види і характеристика. Механізми утворення та прийоми дослідження слідів динамічних навичок для одержання криміналістичної інформації. Комплекс ознак письма, відображених у рукописному тексті.
Аннотация к работе
План Вступ 1. Вчення про сліди навичок людини 1.1 Поняття навичок і функціональних властивостей-ознак 1.2 Види і характеристика властивостей-навичок людини 1.3 Механізм відображення динамічних властивостей-навичок 1.4 Прийоми дослідження слідів динамічних навичок для одержання криміналістичної інформації 2. Сліди навичок письма Висновки Список використаної літератури ВСТУП Динамічні, або функціональні, властивості людини досі розглядались у частковій теорії Вчення про зовнішні ознаки людини, де до зовнішніх ознак відносять як анатомічні, так і функціональні ознаки. Зовнішні ознаки характеризують зовнішню будову будь-якого фізичного тіла, що дозволяє вимірювати, описувати і, таким чином, індивідуалізувати обєкти матеріального світу. Динамічні, або функціональні (рухові), навички відображають внутрішній, діяльністний бік біологічної системи, втому числі й людини. У фізіології вищої нервової діяльності і психології навички поділяють на сенсорні (перцептивні), які повязані з відчуттями і називаються іноді почуттєвими, інтелектуальні, повязані з розумовою діяльністю, і рухові (моторні). Перцептивна навичка - це автоматизоване почуттєве відображення добре знайомих обєктів, тобто обєктів, що неодноразово сприймалися раніше. І.П.Павлов з цього приводу зауважував: «У нас від усіх колишніх подразників є сліди». Так, більшість захисних рухів утворюються підсвідомо - клишоногість при ходьбі, спектральні переходи в мові, деякі ознаки почерку, звички і манера поведінки також виникають неусвідомлено. У цьому звязку програмування планування розслідування становить практичну реалізацію інтелектуальних навичок.[3; 150] Рухова навичка - це автоматизований плив субєкта на зовнішній обєкт за допомогою рухів з метою його перетворення, яке неодноразово здійснювало раніше. У більшості випадків вони здійснюються автоматизовано як відповідні реакції на подразник, що раніше зустрічався, і відображають емоційний стан, що використовується при спілкуванні як особистісне джерело інформації.