Зарубіжний досвід у забезпеченні конкурентоспроможності підприємства на ринку праці. Оцінка рівня навчання персоналу на ПП Самогонна ресторація плюс: порівняльний аналіз з загальногалузевим досвідом. Реформування системи професійної підготовки.
Аннотация к работе
ЗМІСТ ВСТУП 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ 1.1 Розмаїття підходів до визначення економічної категорії «навчання персоналу» 1.2 Зарубіжний досвід у забезпеченні конкурентоспроможності підприємства на ринку праці 2. ДИНАМІКА ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ 2.1 Особливості діагностики ефективності управління персоналом на ПП «Самогонна ресторація плюс» 2.2 Оцінка рівня навчання персоналу на ПП «Самогонна ресторація плюс»: порівняльний аналіз з загальногалузевим досвідом 3. ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ 3.1 Розроблення відповідних нормативно-правових і методичних напрямів з професійного розвитку персоналу на ПП «Самогонна ресторація плюс» 3.2 Реформування системи професійної підготовки та удосконалення діючої системи навчання персоналу на ПП «Самогонна ресторація плюс» ВИСНОВКИ ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТОК А ДОДАТОК Б ДОДАТОК В ДОДАТОК Г ВСТУП Актуальність міждисциплінарної курсової роботи. А ефективна робота персоналу, а відтак збереження конкурентоспроможності підприємства у довгостроковому періоді, неможлива без постійного навчання працівників. Планування й організація розвитку персоналу й контроль за цим процесом повинні розглядатися як опорна підсистема стратегічного управління організації, засіб досягнення її перспективних та поточних цілей через формування освіченого, висококваліфікованого, а отже конкурентоспроможного на ринку праці працівників, відповідальних за свою справу. Ринкова система господарювання, що формується в Україні, обумовлює зміну форм та методів управління персоналом організації, вимагає нових підходів до визначення місця і ролі органів виконавчої влади, служби зайнятості, професійно-технічних та вищих навчальних закладів, підприємств та, що найголовніше, щодо розвитку персоналу. Вищевказані фактори обумовлюють необхідність досліджень у даній темі та, відповідно, актуальність міждисциплінарної курсової роботи Значний внесок у дослідження проблем, пов’язаних з необхідністю розвитку персоналу підприємства та його професійним навчанням зробили такі відомі зарубіжні та вітчизняні вчені як В. Савченко, Н. Ничкало, В. Данюк, О. Грішнова, А. Кібанов, Р. Марр, Г. Шмідт та інші. Мета міждисциплінарної курсової роботи. Загальний обсяг роботи - 61 сторінка та 5 додатків. В умовах сучасного стрімкого оновлення теоретичних знань, практичних методик, методів та навичок спроможність організації постійно підвищувати професійний рівень своїх працівників є одним із найважливіших факторів забезпечення конкурентоспроможності її на ринку, оновлення і зростання обсягів виробництва товарів чи надання послуг. Крім того, освіту сьогодні потрібно розглядати не лише як отримання особистістю певних знань чи навичок, а й як економічну категорію, як сферу економічної діяльності, адже рівень освіти на сьогоднішній день виступає одним з основних показників благополуччя народу країни; освіта має свою продуктивну природу, вона здатна приносити віддачу і в короткостроковому періоді у вигляді зростання доходу та прибутку, і, особливо, в довгостроковому, що зумовлює специфічне значення інвестицій в освіту як високорентабельних як на макрорівні, так і на макрорівні [3]. Ширше розглядають це поняття російські вчені, зокрема А.Я. Кібанов. Як зазначає Н.Г. Ничкало, концепція освіти впродовж життя є ключовою. Вперше цей термін був обґрунтований Адамом Смітом. Дещо схоже визначення Піддубного І.О., який стверджує, що конкурентоспроможність - це потенціальна або реалізована здатність економічного суб’єкта до функціонування у релевантному зовнішньому середовищі, яка ґрунтується на конкурентних перевагах і відображає його позицію відносно конкурентів [38, с. Проте проблеми конкуренції на ринку праці та конкурентоспроможності робочої сили охарактеризовані в науковій літературі вкрай недостатньо. Ринок праці встановлює взаємозв’язок та узгоджує економічні інтереси між власниками робочої сили та власниками робочих місць. А отже, і конкурентні переваги роботодавця на ринку праці треба пов’язувати саме з якістю (унікальністю, диференціацією) робочих місць, які він пропонує найманому працівнику, та витрата ми потенційного працівника на одержання бажаного робочого місця. Окреслюється чітка перспектива набуття економічними робочими місцями якості соціально-інноваційних робочих місць (далі - СІРМ) [51]. У компанії Microsoft взагалі виходять з того, що на сучасному ринку праці йдеться про купівлю-продаж знань і вмінь.