Основні види безперервного і переривчастого з’єднань кісток. Видові та вікові особливості з’єднання кісток осьового скелета. Загальні закономірності з’єднань кісток грудної і тазової кінцівок свійських тварин. Міжпальцеві зв’язки у великої рогатої худоби.
Аннотация к работе
УДК 591.4:619(075.8) кістки скелет тварина. Дніпропетровськ: ДДАУ, 2011. Подано схеми, які відображають особливості будови зєднань кісток різних відділів осьового скелета та ланок скелета кінцівок, а також їх видові ознаки будови в свійських тварин, що спрямовано на підвищення ефективності самостійної роботи студентів із вивчення синдесмології. Зєднання кісток осьового скелета: кісток черепа, хребетного стовпа, ребер, груднини. Вони менш тверді, більш еластичні, виконують функцію амортизації, надають скелету властивість буферності (посилення протидії навантаження на скелет як опорну конструкцію), забезпечують рухливість (розмах рухів) окремих частин тіла, особливо кінцівок. Зубчастий (sutura serrata) Зазубрений край однієї кістки входить у відповідний йому край суміжної кістки, міцно зєднуючи їх між собою Між кістками мозкового відділу черепа, що формують дах черепної коробки (лобовою й тімяною). Лускоподібний (sutura sguamosa) Стоншений, скошений край однієї кістки накладається на такий край іншої кістки у вигляді луски риби Між лускатою частиною вискової кістки і тімяною, де потрібна особлива міцність (вискова кістка бере участь у формуванні висково-нижньощелепного суглоба). Під суглобом (зчленування) - articulatio - розуміють рухоме зєднання кісток, суглобові поверхні яких вкриті хрящем і утримуються суглобовою капсулою та звязками, з утворенням між ними щілиноподібної порожнини, заповненої синовіальною рідиною.