Дослідження інноваційного розвитку промислових підприємств через призму зовнішніх збурюючих впливів – державних та регіональних програм розвитку, стимулюючих й мотиваційних заходів. Теоретичне підґрунтя інноваційного саморозвитку і самоорганізації.
Аннотация к работе
Ключові слова: інноваційний саморозвиток, самоорганізація, синергетична концепція самоорганізації, організація, що самонавчається, «Менеджмент 2.0», теорія «2С-систем». Keywords: innovative self-development, self-organization, synergetic concept of self-organization, self-learning organization, «Management 2.0», theory of «2C-systems». 25], а інноваційність саморозвитку організації підкреслює вищий рівень організації як наявність спроможності здійснювати інновації як середовища саморозвитку субєкта управління, нелінійність актів переходу з одного рівня організаційного розвитку (зрілості) на більш високий, пов’язаний з «творчим руйнуванням» попередніх організаційних основ [6, с. Реалізація інноваційного саморозвитку підприємства потребує формування передумов переходу на вищий рівень зрілості організації та наявності комплексу організаційно-економічних основ: філософії, ідеології та політики інноваційного управління, спрямованості на випереджальний розвиток, використання інноваційних управлінських методів та підходів до інноваційної адаптивності, комунікативної взаємодії як підсистем підприємства так і середовищ функціонування, розгляд організації як системи, що перебуває у динамічному стані не тільки під впливом зовнішнього середовища, але й внутрішніх процесів, що в свою чергу впливає на безпосереднє і опосередковане зовнішнє середовище (як на клієнтів, постачальників тощо, так і на загальні економічні процеси - реалізація економічної політики корпораціями, холдингами, фінансово-промисловими групами). Зазначена концепція також визначає динамічність елементів середовища, у якому функціонує підприємство, передбачає їх взаємодію та вплив на саму організацію, а безпосередньо самоорганізація визначається властивостями, що притаманні саме цій організації.