Поняття, сутність та критерії економічного розвитку. Характеристика науково-технічної революції в економічному прогресі. Фактори зростання валового національного продукту, продуктивності праці, збільшення обсягу інвестицій, оборотних та основних фондів.
Аннотация к работе
Науково-технічна революція - це якісно новий етап науково-технічного прогресу. НТР привела до корінного перетворення продуктивних сил на основі перетворення науки в провідний чинник розвитку виробництва. Почавшись у середині двадцятого століття під впливом найбільших наукових і технічних відкриттів, зростаючої взаємодії науки з технікою і виробництвом, вона мала значний вплив на всі сторони життя суспільства. Головні напрямки НТР: комплексна автоматизація виробництва, контролю та управління на основі широкого застосування ЕОМ (сьогодні вже нікого не здивуєш компютером, а між тим років 30 тому вони привертали загальну увагу); відкриття і застосування нових видів енергії (починаючи від будівництва атомних, геотермальних і приливних електростанцій і закінчуючи новітніми розробками в галузі використання енергії вітру, сонця і магнітного поля Землі); створення і застосування нових видів конструкційних матеріалів (глянувши навколо, ми можемо побачити, що різні пластики майже витіснили метал і деревину). НТР призводить до зростання ВНП, що пояснюється зростанням продуктивності праці.Поняття "прогрес" походить від латинського слова "progressive", що означає рух вперед, поступальний розвиток суспільства по висхідній лінії, від менш досконалих до більш досконалих форм. Конкретніше прогрес технологічного способу виробництва виражається в переході від способу виробництва, заснованому на ручній праці, до способу виробництва, що базується на машинній праці, а від нього - до технологічного способу виробництва, в основі якого лежить автоматизована праця. Прогрес організаційно-економічних відносин виражається у вдосконаленні процесу управління підприємством, покращенні маркетингових досліджень тощо. Прогрес господарського механізму передбачає еволюцію ринкових важелів управління економікою, поступовий перехід до раціонального поєднання державних і ринкових важелів, а згодом до наднаціональних форм і методів управління економікою в межах регіональних обєднань. Загальною тенденцією історичного розвитку є поступовий перехід від суспільних систем, зумовлених природними факторами (географічним середовищем, кількістю населення), до складніших систем, прогрес яких забезпечується зростанням кількості факторів і джерел розвитку.Необхідність визначення критеріїв економічного зростання зумовлена формуванням засад ринкового господарства, потребою дотримання співвідношення між результатами виробництва і суспільними потребами, що сприяє зростанню економіки і ефективному соціальному розвитку суспільства. До якісних зрушень у господарському механізмі належить перехід від переважно ринкових важелів саморегулювання економіки до свідомого і цілеспрямованого державного регулювання макроекономічних процесів. Тому слід розрізняти такі критерії економічного прогресу, як рівень розвитку людини, засобів праці, предметів праці, науки, форм і методів організації виробництва, використовуваних людьми сил природи, інформації. Від ступеня його зміни на користь засобів виробництва залежать рівень інтенсифікації виробництва, співвідношення між сферою матеріального і нематеріального виробництва та інші показники, а в підсумку - еволюція типів і форм економічної власності. Водночас необхідно визначити основний або вищий критерій прогресу суспільного способу виробництва загалом, виходячи із структури системи продуктивних сил, зокрема головного елементу цієї системи, і враховуючи вимоги основного економічного закону як найглибшої сутності системи відносин економічної власності у взаємодії із продуктивними силами.Політико-економічний аналіз змісту рушійних сил економічного розвитку(зростання) передбачає врахування не лише дії базисних економічних категорій (внутрішніх суперечностей, потреб, інтересів тощо), але й функціонування надбудови держави, політичних, ідеологічних, правових, культурно-духовних та інших відносин і відповідних інституцій: політичних партій (рухів), релігійних концепцій і т. ін. Аналізуючи рушійні сили економічного розвитку, потрібно враховувати вплив таких факторів, як стан суспільної свідомості та рівень розуміння народними масами об?єктивних проблем і напрямів економічної динаміки, культура праці та спілкування, панівні морально-етичні, релігійні настанови, а також національні традиції. Так, на ранніх етапах людського суспільства виникає протиріччя між виробництвом і споживанням, що є рушійною силою розвитку виробництва незалежно від його суспільної форми. Тому слідом за суперечністю між виробництвом і споживанням виникають суперечності між виробництвом і розподілом, розподілом і споживанням, обміном і споживанням, розподілом і обміном і т.д. Оскільки людина є одночасно і субєктом продуктивних сил, і субєктом виробничих відносин і в цих сторонах способу виробництва реалізуються різні сторони діяльності суспільного індивіда, то відносини між людьми в ряді суспільно-економічних формацій розвиваються у формі взаємодії між класами.Слід, проте, зазначити, що у свій час такі буржуазні революції, як англійська XVII ст., фран
План
План
Вступ
1. Сутність економічного розвитку
1.1 Поняття і сутність економічного розвитку
1.2 Критерії економічного розвитку
1.3 Рушійні сили і фактори економічного розвитку
2. НТР та її роль в економічному прогресі
2.1 Сутність та особливості НТР
2.2 Основні риси НТР
2.3 Особливості сучасного етапу НТР і економічний прогрес
3. Особливості прояву економічного прогресу в Україні