Розробка фізичної моделі комплексів центральної системи комфортного кондиціювання повітря, проведення термоекономічного аналізу процесів повітрообробки в їх ланках. Методики проектування технічних засобів керування режимами роботи суднових комплексів.
Аннотация к работе
Напрями відповідних досліджень полягають в удосконаленні засобів, технології та умов перевезення пасажирів, створенні наукових основ і методів розрахунку параметрів та управління ресурсом, надійністю й технічним станом транспортної техніки, розробленні методів підвищення ефективності експлуатації транспортних засобів та їх функціональних систем, обладнання й засобів забезпечення їх працездатності. Подальший розвиток методу термоекономічного аналізу з урахуванням взаємозалежного характеру роботи агрегатів СККП у комплексі «центральна СККП система холодопостачання населені приміщення (ЦСККП СХ НП), мінімуму приведених витрат на кондиціювання, наявності системи обмежень на експлуатаційні й керуючі параметри комплексу, що обумовлюють його технологічні параметри й нормовані комфортні умови в населених приміщеннях, дозволить забезпечити раціональну організацію процесів повітрообробки в суднових комплексах, роботу комплексів в енергоефективних режимах і комфортний мікроклімат. Необхідно враховувати періодичний характер теплового навантаження, взаємозалежність ланок комплексів в процесі роботи, як багатопараметричних, із багатьма звязками елементів зі змінними параметрами й забезпечувати результуючу температуру в населених приміщеннях, а також розробити технічні засоби контролю та керування енергоефективними режимами роботи. Науково-прикладною проблемою, яку вирішено в роботі, є створення методології визначення і підтримки енергоефективних керованих режимів роботи комплексів ЦСККП СХ НП з урахуванням періодичного характеру теплового навантаження, взаємозалежності їх ланок у процесі роботи як багатопараметричних, із багатьма звязками, елементів зі змінними параметрами та забезпеченням результуючої температури в населених приміщеннях, а також розробка технічних засобів контролю та керування енергоефективними режимами роботи. Для рішення завдань, поставлених у дисертаційному дослідженні, використовувався термоекономічний аналіз (оптимізація режимів роботи комплексів ЦСККП СХ НП), графоаналітичні методи досліджень, методи математичного моделювання (розробка математичних моделей режимів роботи комплексів, аналіз експлуатаційних режимів роботи ЦСККП СХ НП, взаємодії елементів суднових комплексів), теорія алгоритмів і структур даних (розробка алгоритмів і програмних продуктів для організації режимів роботи ЦСККП СХ НП), сучасні технології проектування програмних систем, методи структурного й обєктно-орієнтованого програмування, проектування баз даних (розрахунки і розробка керуючих пристроїв ЦСККП СХ НП).Подальший розвиток методу стосовно суднових центральних СККП у комплексах ЦСККП СХ НП як сукупності взаємозалежних багатопараметричних елементів зі змінними параметрами при періодичних теплових навантаженнях і раціональній організації процесів повітрообробки дозволить забезпечити роботу комплексів в енергоефективних режимах і комфортний мікроклімат. Обмеження, що звязують змінні в (1) при мінімізації приведених витрат для періодичних теплових навантаженнях, визначаються взаємозалежними параметрами технологічних процесів в агрегатах комплексів, електромеханічними властивостями електровстаткування комплексів, а також результуючою температурою в приміщеннях. Для реалізації енергоефективних режимів роботи суднових керованих комплексів ЦСККП СХ НП необхідно розробити технічні засоби контролю й керування режимами з обліком статичних і динамічних характеристик елементів комплексів як багатопараметричних, багатозвязних керованих обєктів зі змінними параметрами при періодичних навантаженнях. Епн2 = Епн2(Епн1, Gз , Gп2, Тнс, Тп, ?нс), де , , , , , , , , , , п - ексергія, підведена до змішувача повітря, двигунів вентилятора, циркуляційного насосу розсолу, насосу забортної води, компресору, забортної води в конденсаторі, повітря повітронагрівачами першого й другого ступенів, повітря в зволожувачі, що виділяється з повітря в повітроохолоджувачі, розсолу у випарнику, КДЖ/с. У результаті рішення оптимізованого завдання встановлені критеріальні експлуатаційні технологічні показники комплексів, що визначають ступінь енергоефективності роботи кожного їхнього елемента й вибір оптимізованих змінних параметрів (витрат холодоагенту, холодоносія, забортної води, що охолоджує, температур кипіння й конденсації для СХ, частот напруги живлення електроустаткування комплексів), що забезпечують мінімум приведених витрат для ЦСККП СХ.Одержані в роботі наукові результати забезпечують розвязання поставлених конкретних завдань наукового дослідження і в цілому науково-прикладної проблеми розробки науково-технічних основ ефективної експлуатації суднових центральних систем комфортного кондиціювання повітря з підтриманням в населених приміщеннях необхідної якості мікроклімату при максимальній енергоефективності його керування з урахуванням особливостей умов суднової експлуатації. У дисертації наведене теоретичне обґрунтування і нове вирішення науково-прикладної проблеми, яке полягає у створенні методології визначення та підтримки енергоефективних керовани