Обґрунтування необхідності реформування системи охорони здоров’я регіону у зв’язку з переходом до ринкових відносин. Аналіз нових підходів до планування і управління ресурсами медичної допомоги. Методики розрахунку ефективності лікувального процесу.
Аннотация к работе
Незважаючи на серйозні економічні та соціальні проблеми, сфера охорони здоровя продовжує діяти як єдина державна система, забезпечуючи максимально можливий рівень надання медичної допомоги населенню. Недостатній обсяг асигнувань, що виділяються на охорону здоровя, негативно відбився на розвитку галузі: уповільнились темпи зміцнення і обновлення її матеріально-технічної бази, оснащення сучасним обладнанням; забезпечення медикаментами, перевязочним матеріалом. Керівники галузі охорони здоровя постійно шукають форми поліпшення медичної допомоги населенню. На жаль, до основних недоліків старої системи - залишковий принцип фінансування, адміністративно-командний метод управління, неефективність використання наявних ресурсів, низька якість медичного обслуговування - додались нові: недостатність бюджетних асигнувань, вимушене зменшення кількості койок та кадрів, нестійкість ринку медичних послуг, дезорганізація управління та ін. Тому є актуальними дослідження щодо оцінки соціально-економічної значущості здоровя, участі охорони здоровя у перетвореннях, що відбуваються в країні та шляхів формування ринкових відносин у галузі фінансового менеджменту.Нормалізація економіки будь-якого регіону неможлива без розумної організації охорони здоровя структурного, економічного, юридичного, кадрового характеру. Формування різних систем управління галуззю охорони здоровя та їх розвиток у різних країнах залежить від доходів населення, витрат на лікування та профілактику хвороб, державної політики щодо стану здоровя. На сьогодні можна виділити 3 основних джерела позабюджетного фінансування: введення плати на ряд медичних послуг або часткова компенсація їх вартості; меценатство, доброчинні внески громадян та організацій, відрахування з фондів милосердя, страхових компаній, гуманітарна допомога інших країн; залучення коштів за рахунок невластивої лікувальним закладам діяльності (підсобне господарство і цехи, здавання в оренду площі, яка не використовується, медичного і немедичного обладнання, комерційна діяльність та ін.). Наявність гарантованого державного мінімуму медичних послуг передбачає існування додаткового джерела фінансування, без якого може виникнути питання не тільки про збереження, але й про виживання національної системи охорони здоровя. Для забезпечення потреб ринку і конкретної здатності надання різних видів медичної допомоги необхідно визначити товар медичного ринку, хоч ми знаємо і розуміємо, що здоровям неможна торгувати.В Україні існує державна система охорони здоровя з недостатнім фінансуванням в стадії розпаду та низькою якістю медичного обслуговування. Організація медичної допомоги потребує серйозних структурних перебудов, орієнтації на збереження здоровя здорових. Охорона здоровя, будучи часткою невиробничої сфери, має важливе значення в прогресі економіки, вирішуючи складні завдання по зменшенню соціально-економічних втрат суспільства, повязаних з якістю життя людини та її благополуччям в навколишньому середовищі. Людина є вихідною і кінцевою категорією всієї економіки, а поліпшення її здоровя залежить не тільки від якості медичної допомоги або ефективної організації охорони здоровя.