Науково-методичні засади оцінки характеру насичення пластів і положення газонафтового контакту з використанням геоелектричної моделі присвердловинної зони (на прикладі нафтогазоконденсатних родовищ Західно-Сибірської нафтогазоносної провінції) - Автореферат

Метод повторного нейтронного каротажу (ПНК), який на даний час є основним у визначенні інтервалів газонасичених колекторів, через свої методологічні особливості не може однозначно вирішити це завдання в умовах родовищ зі складною тектонічною будовою і наявністю відкладів з низькими значеннями фільтраційно-ємнісних параметрів. Дисертаційна робота присвячена розробленню нового методично-інтерпретаційного напрямку побудови фізико-геологічної моделі присвердловинної зони, яка дає можливість за даними електромагнітного каротажу, проведеного у відкритому стовбурі свердловини, визначати положення ГНК. Запропоновані методичні підходи до інтерпретації методу ВІКІЗ використовують у процесі проведення робіт у розвідувальних та експлуатаційних свердловинах на нафтогазоконденсатних родовищах ЗСНГП на етапі розвідування і розроблення продуктивних покладів, а також на етапі експлуатації родовища для визначення інтервалів перфорації. У процесі роботи над дисертацією були використані наступні комплекси геофізичних методів: стандартний електричний комплекс бокове каротажне зондування - боковий каротаж - індукційний каротаж (БКЗ-БК-ІК), який базується на методах дослідження свердловин у відкритому стовбурі і вирішує завдання розчленування геологічного розрізу, визначення опору і радіусу зони проникнення і питомого електричного опору пластів; метод поляризації спонтанної (ПС) - виділення порід-колекторів у розрізі свердловини; методи радіоактивного каротажу, які проводилися як у відкритому стовбурі свердловини, так і в експлуатаційній колоні - уточнення типу колектора і обсягу вмісту водню; метод ПНК - визначення інтервалів залягання порід-колекторів з високим газовмістом; метод ВІКІЗ - проведення вертикального розчленування розрізу і визначення радіальної зміни опору в зоні проникнення фільтрату бурового розчину. Здобувачем особисто проаналізовано та узагальнено результати попередніх геофізичних досліджень розвідувальних і пошукових свердловин, пробурених на території Харампурського, Кинського та сусідніх родовищ, на підставі яких визначено проблеми, що виникали під час оцінки характеру насичення і визначення положення міжфлюїдальних контактів; оброблено нові дані результатів досліджень комплексом БКЗ-БК-ІК, методом ВІКІЗ та ПНК, які проводилися як у розвідувальних, так і в експлуатаційних свердловинах; проаналізовано результати досліджень фізико-хімічних властивостей проб пластового флюїду та визначення інтервалів віддачі пластового флюїду після перфорації; обґрунтовано залежність геоелектричних параметрів присвердловинної зони від типу пластового флюїду і зміну цих параметрів під час розкриття свердловиною ГНК і ВНК; обґрунтовано комплексне застосування результатів інтерпретації методу ВІКІЗ і способу ПНК для побудови флюїдальної моделі “водоплавних” нафтогазоконденсатних покладів.Значення параметрів, одержаних у результаті інтерпретації стандартного комплексу БКЗ-БК-ІК, дають можливість побудувати геоелектричну модель пласта і розділити колектори на продуктивні і водонасичені. Запропоновано нову методику для визначення положення ГНК, а саме: побудова фізико-геологічної моделі присвердловинної зони на основі використання фактора залежності геоелектричних параметрів пласта від типу флюїду, що насичує пори колектора, та комплексування даних геоелектричного розрізу свердловин і даних вторинного випромінювання в процесі розформування ЗП для визначення будови газової шапки на родовищі загалом. Стандартний комплекс БКЗ-БК-ІК і метод ВІКІЗ є складовими частинами ГДС, за даними яких визначають величину питомого електричного опору (ПЕО) пласта і параметрів зони проникнення. Метод ВІКІЗ дає змогу достовірніше визначати геоелектричні параметри присвердловинної зони в пластах з багатокомпонентним складом пластового флюїду. У результаті проведеного аналізу зіставлення даних електричних досліджень обґрунтовано можливість використання методу ВІКІЗ з метою оцінки будови геоелектричної моделі породи-колектора і створення фізико-геологічної моделі присвердловинної зони, яка базується на залежності значень електричних параметрів присвердловинної зони від фізико-хімічних властивостей пластового флюїду і, відповідно, фільтраційних процесів, які відбуваються в присвердловинній зоні під час проникнення фільтрату бурового розчину в пласт.Це повязано з вирішенням актуального питання впливу фізико-хімічних властивостей пластового флюїду на геоелектричні параметри присвердловинної зони. На основі аналізу розвитку методики визначення міжфлюїдальних контактів і проблем, що виникають на етапі геомоделювання під час побудови флюїдальної моделі покладу з багатокомпонентним складом пластового флюїду, до яких відносяться “водоплавні” нафтогазоконденсатні поклади, встановлено, що використання стандартного комплексу БКЗ-БК-ІК забезпечує виділення продуктивних порід-колекторів, тобто визначення положення ВНК за граничними значеннями опору () і коефіцієнта водонасичення (). З метою оцінки можливостей стандартного комплексу БКЗ-БК-ІК і методу ВІКІЗ під час дослі

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ