Суть, структура і напрями розвитку методичної системи навчання фізики, відповідність її нинішнього стану цілям і структурі сучасної школи. Науково-методичний аналіз закономірностей розгортання (конструювання) навчального матеріалу в пробних підручниках.
Аннотация к работе
Масова ж школа в основному продовжує працювати за програмою єдиного для 7-их - 11-их класів курсу фізики, яка по суті є дещо вдосконаленим варіантом загальнодержавної програми колишнього Союзу РСР (1967 р.), та відповідними їй підручниками, розробленими в період технократичного підходу у вивченні природничих наук. Як наслідок, спостерігається зниження престижності освіти і освітянської праці, деяка інертність педагогічного мислення, різке зниження рівня реалізації вимог діючих програм з фізики в масовій школі і, відповідно, рівня результативності навчання фізики дітей шкільного віку. Науково-методичний і практичний аспекти дослідження, - це обгрунтування поліструктурності методичної системи навчання фізики в основній школі і, зокрема, нового варіанту цієї системи, побудованої на базі інтегрованого курсу фізики з астрономією для 7-их - 9-их класів (на рівні навчального предмета, авторських програми і підручників для шкіл та методичних посібників для учителів). Одним із таких варіантів є традиційна методична система навчання, побудована на основі єдиного для учнів 7-их - 11-их класів двоступінчатого курсу фізики, хоча й вона потребує удосконалення з метою приведення у відповідність із новими, сучасними цілями загальної природничонаукової освіти та структурою школи. На основі аналізу педагогічних теорій змісту освіти, а також теорії і практики формування змісту загальної фізичної і астрономічної освіти, розробити конкретний варіант методичної системи навчання, побудованої на основі базового курсу фізики, інтегрованого з астрономією, та обгрунтувати концепцію такого курсу.У першому розділі “ПЕРШИЙ СТУПІНЬ НАВЧАННЯ ФІЗИКИ: ДОСВІД, ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ” дано аналіз теоретичних основ першого ступеня навчання фізики в основній школі. Пояснювальними записками до відповідних програм з фізики загальні цілі вивчення фізики на першому і другому ступенях не розрізнялися, хоча курсу фізики першого ступеня надавалося самостійного значення: на першому ступені необхідно було дати елементарні основи цієї науки, доступні для учнів цих класів; у подальшому, при вивченні курсу фізики у VIII-X класах, ці відомості розвивалися, поглиблювалися і доповнювалися на більш широкій теоретичній основі. Ця тенденція полягає у розробці повністю або частково інтегрованих природничонаукових предметів, зокрема фізики з астрономією, фізики з хімією, фізики з модулями декількох природничонаукових дисциплін. У другому розділі “НАУКОВІ основи ФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ НАВЧАННЯ ФІЗИКИ ТА АСТРОНОМІЇ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ” показано, що науковою основою інтеграції змісту загальної фізичної і астрономічної освіти є перш за все близькість і у багаточисленних випадках спільність предмету сучасних фізики та астрономії як наук. Як ми вважаємо, розробка змісту і структури інтегрованого курсу фізики та астрономії в основній школі, відповідає тенденціям розвитку теорії і практики навчання фізики як інноваційного процесу, бо тут мають місце новації в змісті і структурі навчання, а також й в керуванні навчально-виховним процесом через, зокрема, принципово нову для основної школи систему нетрадиційних експериментально-практичних завдань з фізики та практичної астрономії.