Сутність та причини виникнення, структура і динаміка процесу банкрутства підприємства. Оцінка фінансово-господарського стану та методи здійснення санації фірми. Особливості державного регулювання та способи відновлення платоспроможності організацій.
Аннотация к работе
Це здійснюється як при розробці та реалізації промислової і конкурентної політики, так і при врегулюванні питань відновлення платоспроможності підприємств чи визнання їх банкрутами. удосконалено: - встановлено логічно-упорядковані звязки між поняттями «криза», «неплатоспроможність» та «банкрутство», а саме: під банкрутством слід визначати негативний наслідок виникнення неплатоспроможності, яка в свою чергу свідчить про те, що боржник неспроможний своєчасно та відповідним чином виконати свої зобовязання, що зумовлено низкою кризових явищ, які вплинули на фінансово-господарський стан підприємства; дістало подальший розвиток: - упорядкування системи органів державного управління в Україні щодо регулювання питань відновлення платоспроможності підприємств чи їх банкрутства (Міністерства економіки, державної госпрозрахункової установи Агентство з питань банкрутства та Фонду державного майна), розподіл відповідальності та створення їх упорядкованої структури із зазначенням покладених на них функцій, що дозволить запобігти уникненню дублювання та буде сприяти підвищенню ефективності їх діяльності. У першому розділі роботи «Теоретичні основи банкрутства та відновлення платоспроможності підприємств» розглянуто теоретичні аспекти економічної суті та ролі інституту банкрутства; класифіковано причини виникнення кризових явищ на підприємстві, що зумовлюють їх неплатоспроможність, виявлено взаємозвязки між ними. Основними функціями, притаманними державним органам з питань банкрутства в міжнародній практиці, є наступні: розробка законодавства з питань банкрутства та наявність права законодавчої ініціативи; збір, аналіз та надання уряду статистичної інформації відносно справ щодо неспроможності; а також результатів здійснення їх рішень; розробка рекомендацій уряду щодо політики у сфері неспроможності; організація системи підготовки, оцінки професійного рівня та ліцензування спеціалістів з питань банкрутства та відновлення платоспроможності; організація контролю діяльності арбітражних та конкурсних керуючих, а також їх шкали винагороди; надання консультацій суддям, юристам та спеціалістам з питань банкрутства; здійснення функцій конкурсного керуючого у разі ліквідації підприємств з недостатністю коштів для найма керуючого; забезпечення сплати заборгованості щодо заробітної плати працівникам неспроможних підприємств у разі нестачі конкурсної маси; контроль та забезпечення адекватності інформації щодо підприємств-боржників, що надається судами; контроль якості керування неспроможними підприємствами, виявлення випадків недобросовісного або некомпетентного керування, прийняття заходів щодо дискваліфікації недобросовісних керуючих; захист інтересів суспільства (шляхом виявлення порушень в процесі керування підприємством та можливість порушення у судовому порядку справи щодо банкрутства відповідних підприємств), а також дрібних кредиторів (акціонерів) при здійсненні процедур неспроможності.Необхідно розрізняти поняття «банкрутство», «неплатоспроможність», «криза», що зумовлено тим, що під банкрутством слід визнавати лише окремий, найбільш серйозний випадок неплатоспроможності, коли неспроможний боржник здійснює карне діяння, яке заподіє шкоду кредиторам, що для підприємства є фінансовою кризою. Визначено та систематизовано основні причини виникнення кризи на українських підприємствах, що зумовлено, в першу чергу, переходом від адміністративно-командної системи господарювання до ринкової, кризовими явищами, притаманними трансформаційному періоду, а також процесами приватизації та адаптації підприємств до ринкових умов господарювання. В роботі вони класифіковані на внутрішні (а саме: операційні - неефективне використання виробничих потужностей, наявність та зростання зношеності активів, використання застарілих технологій, дефіцит ресурсів; інвестиційні - низький рівень інвестиційної активності, неефективний фондовий портфель; фінансові - висока вартість капіталу, велика частка позикового капіталу, зростання розміру заборгованості) та зовнішні (до яких відносяться загальноекономічні - інфляція, безробіття, нестабільність та недосконалість законодавства, тінізація економіки; ринкові - нестабільність валютного ринку, наявність зловживань з боку підприємств-монополістів, необгрунтоване втручання держави в ринкові відносини, необхідність адаптації підприємств до ринкових умов; інші - корупція, низький рівень економічної освіти, ринкового мислення та підприємницької поведінки, руйнування господарських звязків). Зокрема, в якості основних принципів слід визначити наступні: забезпечення пріоритетності відновлення платоспроможності підприємства порівняно з його банкрутством; узгодження норм законодавчого регулювання процесів відновлення платоспроможності (банкрутства) підприємства з законодавством у сфері приватизації, а також положеннями антимонопольно-конкурентної, бюджетної, податкової, соціальної, регіональної політики та політики в сфері детінізації економіки; забезпечення балансу загальнодержавних інтересів з інтересами субєктів підпри