Напрямки та оцінка ступеня впливу перерозподілу частини валового внутрішнього продукту через бюджет. Напрямки підвищення ефективності управління економікою за рахунок ліквідації неузгодженостей між головними інструментами державного регулювання.
Аннотация к работе
Необхідність розвязання нагальної проблеми вдосконалення управління та регулювання української економіки, що трансформується в ринкову, посилює значення економічної обґрунтованості показників Державної програми економічного і соціального розвитку та Державного бюджету, як головних важелів державного впливу на розвиток економіки. У вітчизняній економічній науці проблемою вдосконалення державного управління та регулювання економіки України, в тому числі використання таких його важелів, як програма та бюджет, займаються: Л.Бабич, А.Базилюк, В.Беседін, В.Волик, В.Геєць, І.Євдокимова, Б.Кваснюк, І.Крючкова, І.Луніна, В.Науменко, Б.Панасюк, А.Ревенко, А.Савченко та інші. Згідно з метою дослідження в дисертаційній роботі було поставлено й розвязано такі задачі: досліджено методичне забезпечення формування програми та бюджету, з визначенням організаційно-методичних аспектів взаємодії їх розробників; В процесі проведеного автором дисертаційного дослідження отримано наступні результати, що складають його наукову новизну: розроблено новий порядок і схему поетапної взаємоувязки показників Державної програми економічного і соціального розвитку та Державного бюджету в процесі прогнозування, які, на відміну від прийнятого в сучасній економічній практиці, ґрунтуються на двосторонньому їх узгодженні, з врахуванням взаємозвязків цих показників. обґрунтовано методи прогнозування показників доходів і видатків бюджету на короткостроковий період, на основі їх залежності від основних показників економічного і соціального розвитку України, що дозволить узгодити бюджет з макроекономічними процесами та підвищити достовірність його прогнозу.В першому розділі “Теоретичні аспекти державного регулювання економіки” розглянуто функції та методи державного регулювання економіки, проаналізовано досвід іноземних країн стосовно впливу держави на розвиток економіки перш за все через податкові та бюджетні важелі. Державне регулювання економіки можна визначити як вплив держави на відтворювальні процеси в економіці за допомогою системи відповідних засобів з метою орієнтації господарюючих субєктів і громадян на досягнення цілей і пріоритетів розвитку згідно з державною економічною політикою. Вплив видатків бюджету на економіку відбувається через конкретні види витрат, кожний з яких відрізняється за напрямками, обсягами та ефективністю використання. Бюджет та ДП на наступний рік в процесі їх формування повинні узгоджуватись між собою за відповідними показниками на основі їх уточнення на певних стадіях їх опрацювання. Тобто окремі питання програмного характеру, що, як передбачається, можуть вплинути на обсяг доходів бюджету чи змінити структуру його видатків, мають перш за все ґрунтуватись на аналогічних заходах у податковій та бюджетній політиці.Проведене в дисертаційній роботі дослідження дієвості державного впливу на економіку України в період її трансформації в ринкову свідчить, що два основних інструменти державного регулювання, а саме державна програма та бюджет, потребують вдосконалення частково за змістом, частково - за технологією їх розробки. Неузгодженість програми та бюджету простежується з динаміки співвідношення планових та фактичних показників виконання бюджету. З іншого боку прагнення за будь-яку ціну наповнити бюджет за рахунок перевиконання окремих податкових статей призводить до надмірного та, як свідчить практика, подекуди незаконного податкового тиску, що в свою чергу суттєво гальмує розвиток економіки. Виходячи з необхідності досягнення відповідності між податково-бюджетною та економічною політикою в цілому, доцільним є послідовне усунення неузгодженостей між бюджетом та програмою на окремих етапах їх розробки. Взаємоувязка програмних та бюджетних показників має здійснюватися за умови дотримання певних принципів процесу їх розробки та затвердження, а саме комплексного характеру оцінки очікуваних результатів від заходів, що пропонуються кожним учасником цього процесу, з визначенням впливу даних заходів як на соціально-економічний розвиток, так і на обсяг та структуру бюджету; а також узгодженості основних параметрів бюджету та програми соціально-економічного розвитку на всіх етапах розроблення на прогнозний рік та середньострокову перспективу.