Розкрито особливості роботи вчених Кримської астрофізичної обсерваторії АН СРСР в межах нового напряму досліджень позаатмосферної астрономії — геліосейсмології. Описано етапи проведення експерименту "ІФІР" з високоточного виміру яскравості Сонця.
Аннотация к работе
Описано етапи проведення експерименту “ІФІР” ("Міжпланетна геліосейсмологія з вимірювання іррадіації”) з високоточного виміру яскравості Сонця в трьох спектральних інтервалах. Доведено, що використання прецизійних фотометрів “ІФІР-2” та “ІФ1Р-3” надавали унікальну можливість отримати низку тривалих спостережень Сонця. Згодом зясувалося, що ці коливання мають глобальний характер: зберігаючи фазу, вони поширюються по всьому Сонцю, причому не тільки по поверхні, але й углиб. Шумко на автоматичних міжпланетних станціях проводилася за допомогою приладу “ІФІР” упродовж липня 1988-січня 1989 рр. у період так званої підльотної фази на шляху до Марса, що представляла унікальну можливість отримати низку тривалих, безперервних спостережень Сонця. Точність орієнтації станції “Фобос-2” на Сонце становила ± 1°, тому для визначення реального кута між напрямком на Сонце і оптичною віссю приладу потрібна внутрішня система з частотою вимірювань 1 раз за 20 хв.