Дослідження та характеристика розвитку наукової тенденції в краєзнавстві під час організаційного утвердження краєзнавчого руху (20-тіроки XX століття). Аналіз галицького краєзнавства, яке Франко ототожнював з усією системою наукового дослідження краю.
Аннотация к работе
Як і кожна наука, краєзнавство у своєму розвитку пройшло чотири основні етапи, а саме: витоки, зародження, становлення, утвердження (організація). У краєзнавстві, як галузі, яка характеризується поєднанням наукових і громадських форм, починаючи з XVIII ст. існував науковий складник, який у різні періоди проявлявся по різному - активно розвивався, або ж нівелювався. У поєднанні наукових і громадських начал дослідження краю, у краєзнавчому русі знайшла прояв демократична тенденція розвитку науки, в якій вчені, зокрема В. Вона знайшла свій вияв, зокрема, в тому, що краєзнавство розвивалося під егідою академічних наукових установ, у керівництві краєзнавчим рухом і розробці його теоретико-методологічних засад брали участь відомі вчені, науковці. В Україні наукова тенденція у розвитку краєзнавства проявилася, зокрема, в намаганнях створити Центральний науково-дослідний інститут краєзнавства та відповідні установи на периферії, виданні журналу «Краєзнавство», діяльності місцевих наукових товариств, які існували або самостійно, або при інших, здебільшого академічних, наукових закладах.