Взаємозв’язок соціально-економічних систем різного рівня у забезпеченні стійкого розвитку регіону. Особливості формування економічної безпеки областей в Україні. Розробка методології системного підходу до забезпечення стійкого регіонального розвитку.
Аннотация к работе
Стійкий (сталий) розвиток території дозволяє підтримувати на певному рівні його економічну безпеку, соціальну, екологічну та економічну сфери, а також самовідтворювати необхідні та достатні для цього за обсягом та якістю ресурси. В умовах обмеженості ресурсів і зростаючих потреб це вкрай складне завдання, для вирішення якого на регіональному рівні необхідно сформувати ефективну системи ресурсного забезпечення економічної безпеки та стійкого розвитку території, її адекватне управління і безперервне вдосконалення. На даний момент часу багато економістів не прийшли до єдиного висновку про вживання терміну «сталий розвиток» чи «стійкий розвиток», а тим більше у контексті економічної безпеки регіону.Офулс ввів словосполучення «sustainable state society» (суспільство стійкого стану), яке в подальшому трансформувалося в поняття «sustainable developments» (стійкий розвиток) [14]. Д. У цій доповіді сталий розвиток визначається як «…розвиток, який сприяє задоволенню потреб нинішнього покоління без зменшення можливостей майбутніх поколінь задовольняти свої потреби». На Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку в 1992 р. у Ріо-де-Жанейро були прийняті основні принципи сталого розвитку і глобальний підхід до його забезпечення, а всесвітній Саміт з питань сталого розвитку, що проходив в Йоганнесбурзі у 2002 р., затвердив конкретний план дій з реалізації цілей і завдань сталого розвитку суспільства. Понятійний апарат парадигми сталого розвитку отримав розвиток у дослідженнях теоретичного і прикладного характеру, проте до цих пір немає єдиного розуміння в його трактуванні. З використанням цього поняття було запропоновано екологічно більш коректне визначення сталого розвитку: «сталий розвиток - це такий розвиток, при якому вплив на навколишнє середовище залишається у межах господарської ємності біосфери, внаслідок чого не руйнується природна основа для відтворення життєдіяльності людини» [3, с.5].Вплив сукупності цих факторів на стійкий розвиток регіону можна представити у вигляді функціональної залежності: YRT = f (ES; Ad; Rs) (1) де YRT - стійкий розвиток території; ES - економічна безпека; Перераховані у формулі фактори являють собою, по суті. сукупність ресурсів території, що забезпечують її стійкий розвиток, які споживаються в процесі життєдіяльності регіональної системи. Разом з тим, стійкий розвиток робить можливим самовідтворення соціально-демографічного, природного та організаційно-економічного потенціалу та ресурсів території на довготривалу перспективу. Стійкість є універсальною властивістю соціально-економічних систем, що полягає в їхній здатності виконувати свої функції в умовах негативного впливу - в певних межах сили впливу та часу - зовнішніх і внутрішніх факторів, а також активно адаптуватися до позитивних змін. Вони являють собою одночасно, з одного боку, сукупність умов і факторів, що забезпечують незалежність і стійкість розвитку системи, її здатність до постійного самовідновлення і самовдосконалення, з іншого - властивості системи, що виникають у результаті стійкого розвитку.