Дослідження наукової діяльності українського вченого-зоолога Володимира Караваєва, його внесок в розвиток ембріології безхребетних тварин, ентомологічні дослідження, аналіз проблем зоопсихології, участь у Чорноморських глибокомірних експедиціях.
Аннотация к работе
Взаємозвязок і взаємодія минулого досвіду та досягнень сучасності, прогресивних ідей минулого та інноваційних технологій сьогодення, історії та теорії - це найважливіша позиція, якою ми керувалися в історико-науковому дослідженні. До плеяди таких науковців належить і учень зоолога М. В. Вчений написав понад 150 наукових праць, у тому числі низку великих рефератів, перекладів, що мають і сьогодні визначне загальнобіологічне значення. Караваєва постала наукова потреба відтворення доробку видатного вченого кінця ХІХ - першої третини ХХ століття в контексті розвитку природознавства в Україні. Дисертаційне дослідження виконано в рамках наукової проблематики досліджень Центру історії аграрної науки Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки УААН “Історія започаткування, становлення та розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Україні” (номер державної реєстрації 0102U001526).Караваєва в розвитку світової зоології висвітлювалася неодноразово, все ж розподіл наукових інтересів ученого розпорошив його цілісний образ на окремі біографічні деталі. Караваєва (7 січня 1939 р.) у Трудах Інституту зоології та біології АН УРСР було надруковано статтю-некролог С. Я. Коли взяти до уваги, що покійний був надзвичайно чесною, доброю людиною, яка завжди відгукувалася на всі прохання, людиною неймовірної любові до праці, можна зрозуміти, якої втрати зазнала наука і зоологи в особі Володимира Опанасовича”. Разом із цим, вона висловила думку про те, що однією з перешкод всебічного визначення місця і ролі наукової спадщини вченого була відсутність зібраного видання його праць. Ця стаття міститься в книзі “Розвиток науки в Київському університеті за сто років“, присвяченій 100-річчю від дня заснування Караваєва на морській станції у Вілла-Франці, проаналізував його доробок у галузі дослідження морських тварин (планктонних ракоподібних і радіолярій). Б. М.Караваєва (1864 - 1939)-визначного українського вченого-зоолога вперше стало обєктом дисертаційного дослідження. Караваєва відбувалося під впливом розвитку концепцій біологічної науки кінця ХІХ - першої половини ХХ ст., які зацікавили молодого вченого природознавчими дослідженнями. Караваєва вирішальний вплив мали його вчителі та наставники з Київського університету: М. В. Караваєва можна умовно поділити на шість основних напрямків досліджень, які сформовано і запроваджено до наукового обігу: вирішення загальних проблем ембріології, ентомології, зоопсихології, дослідження факторів антропогенезу, розвиток гідробіологічних досліджень, історії науки. Особливу увагу вчений приділяв вивченню фауни України, її складу, умов існування, історії її виникнення і формування, розробці шляхів її освоєння, раціонального використання й охорони; а також вивченню проблем еволюційного вчення.