Формування концептуального підходу до наукового відкриття, як об’єкта цивільних правовідносин. Виявлення його особливостей та розробка пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства у сфері державної правової охорони наукових відкриттів в Україні.
Аннотация к работе
Це є причиною низького коефіцієнту корисної дії наукових відкриттів, безперешкодного їх використання будь-якими особами, недостатньо ефективного державного контролю у цій сфері. З іншого боку, недостатнім є і рівень наукових досліджень проблем, повязаних зі створенням, експертизою, реєстрацією та визнанням наукових відкриттів, цивільно-правовою відповідальністю, яка настає за порушення законодавства щодо наукових відкриттів. Разом з тим, Цивільним кодексом України наукове відкриття визнано обєктом інтелектуальної власності, який потребує правової охорони і зазначено, що право на нього має охоронятись в порядку, встановленому відповідним Законом. Всесвітньою організацією інтелектуальної власності поряд з іншими результатами творчої діяльності наукове відкриття визнано обєктом інтелектуальної власності, який потребує належної правової охорони і законодавчого регулювання. Дедуктивний метод застосовувався під час дослідження наукового відкриття шляхом поступового переходу від загальноправових категорій і обєктів до визначення конкретних необхідних понять; порівняльно-правовий метод застосовувався під час дослідження розвитку питання охорони наукових відкриттів у різні часи в законодавствах вітчизняних і зарубіжних країн; формально-логічний дозволив визначити, уточнити й доповнити обєкти, ознаки наукового відкриття і тим самим надати чітке визначення його понятійно-категоріального апарату; системно-функціональний метод застосовувався під час визначення особливостей розвитку й функціонування інституту наукового відкриття, як окремого інституту у системі права інтелектуальної власності, а також зясування спільних і відмінних рис основних підходів до визначення наукового відкриття, як обєкта інтелектуальної власності, на який не виникає виключного права.Розділ 1 «Наукове відкриття в системі правового регулювання інтелектуальної власності» складається з чотирьох підрозділів, які присвячені визначенню правової природи наукового відкриття, розкриттю його правових ознак й обєктів, визначенню правового становища наукового відкриття, як обєкта цивільних правовідносин і його місцю серед інших обєктів цивільного права України. Вірогідність наукового відкриття означає, що відкриття має бути доведеним на ґрунті наведених доказів вірогідності, тобто даних (теоретичних або експериментальних), що підтверджують правильність наукового положення, що подається як наукове відкриття. На основі проведеного дисертантом дослідження зроблено висновок, що субєктами права на наукове відкриття можуть бути автор (співавтори) наукового відкриття, які визнаються такими за умови наявності творчого внеску у створене наукове відкриття; юридична особа, із зазначенням автора створеного наукового відкриття, яка має право на отримання свідоцтва на відкриття; спадкоємці автора відкриття, які мають право на отримання диплому на імя автора відкриття; і неповнолітні особи. Отже зазначені права поділено на три групи: по-перше, немайнові права, повязані з вираженням наукових відкриттів в обєктивній формі, по-друге, з юридичним оформленням наукових відкриттів і, по-третє, з отриманням диплому на наукові відкриття і які, по суті, притаманні саме науковому відкриттю, як обєкту цивільних правовідносин. Розділ 2 «Правова охорона наукового відкриття за цивільним законодавством України» складається з чотирьох підрозділів і містить характеристику наукового відкриття в історично-правовому огляді за часів Радянського Союзу і на сучасному етапі, процедуру юридичного оформлення прав на наукове відкриття та положення цивільно-правового захисту прав авторів відкриттів.У висновках наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у комплексному аналізі наукового відкриття, як обєкта цивільних правовідносин, і на цій основі зроблені пропозиції і рекомендації, які спрямовані на удосконалення цивільно-правового законодавства щодо наукових відкриттів. Визначено, що за характером цивільні правовідносини щодо наукового відкриття мають і абсолютний і відносний характер, який, у першому випадку, полягає у покладенні на необмежене коло осіб обовязку утримання від посягань на наукове відкриття. Це зумовлено, перш за все, відповідними положеннями Цивільного кодексу України, інноваційним шляхом розвитку нашої держави, а також новими інноваційними відносинами, в межах яких визнається встановлення необхідної правової охорони обєктів інтелектуальної власності, серед яких важливе місце посідає саме наукове відкриття. Забезпечення відповідного законодавчого регулювання наукових відкриттів в Україні, закріплення державного і авторського пріоритету на створені наукові відкриття дозволить уникнути неконтрольованого витоку наукового потенціалу за кордон і створити належні умови для творчої праці авторів наукових відкриттів у своїй власній країні. Визначено, що під час оформлення і державної реєстрації наукових відкриттів виділені та дотримані такі основні її завдання, як встановлення необхідного правового режиму наукових відкриттів, визнання за авторами нау