Дослідження гелів на основі похідних поліакрилової кислоти і гідрофільних неводних розчинників. Визначення залежності властивостей гелів від природи та концентрації ГНР, карбомеру, рН середовища, природи нейтралізуючого агенту а також температури.
Аннотация к работе
Найбільш поширеною групою гелеутворювачів, що використовуються у фармацевтичному виробництві є похідні поліакрилової кислоти, які у порівнянні з іншими гелеутворювачами: забезпечують високу вязкість гелів при низьких концентраціях полімеру, не токсичні, характеризуються мікробіологічною і термічною стійкістю; утворюють стабільні при зберіганні гелі, в яких легко контролювати та регулювати реологічні властивості в широкому діапазоні РН, сумісні з багатьма лікарськими речовинами (ЛР) тощо. · розробити раціональну технологію лікарських препаратів у формі безводних гелів, провести апробацію технології гелів у промислових умовах; Обєктами дослідження були обрані карбомери, гідрофільні неводні розчинники, безводні гелеві основи, антимікотичні субстанції, похідні імідазолу - кетоконазол, клотрімазол і біфоназол, розроблювані гелі з кетоконазолом, клотрімазолом і біфоназолом. Предметом дослідження було наукове обґрунтування створення безводних гелевих основ з похідними поліакрилової кислоти (ПАК) та ГНР, методологія розробки складів і промислових технологій МЛЗ у формі безводних гелів протигрибкової дії, що містять як діючі речовини кетоконазол, клотрімазол і біфоназол. Практичне значення одержаних результатів роботи полягає в тому, що на підставі комплексних фармако-технологічних, фізико-хімічних, біофармацевтичних та мікробіологічних досліджень із використанням методу математичного планування експерименту обґрунтовано склад і розроблено оптимальну технологію лікарських препаратів протигрибкової дії на основі похідних імідазолу - кетоконазолу, клотрімазолу та біфоназолу у формі безводних гелів.Другим етапом було дослідження властивостей гелів на основі похідних ПАК і ГНР з метою розробки складу безводної гелевої основи. Для дослідження залежності показників структурної вязкості від концентрації, марки карбомеру та значення РН розчину готували гелі з 1, 2, 3, 4 та 5% карбомеру. Наведені реограми гліцеринових гелів із різною концентрацією карбомеру 980 при температурі 20ОС вказують на те, що вже при вмісті 1% карбомеру гелі мають пластичний тип плину і в досліджуваному діапазоні градієнтів швидкості зсуву характеризуються наявністю нижньої межі плинності та незначними тиксотропними властивостями. У результаті дослідження поліетиленоксидних гелів визначено, що показники вязкості гелів залежать від структури гелеутворювача, молекулярної маси поліетиленоксиду; оптимальними за показниками вязкості є гелі, що містять 0,75-2,0% гелеутворювача; введення нейтралізуючих агентів приводить до деструкції поліетиленоксидних гелів. Визначено, що в гелях можна варіювати вмістом таких розчинників, як гліцерин і ПЕО-400 у концентрації до 45 %, а етанол 96 % - у концентрації до 25%, у тому випадку, коли до складу гелів не вводяться луги та речовини з основними властивостями, а оптимальна вязкість досягається необхідним співвідношенням ГНР.Вперше теоретично та експериментально обґрунтовано методологічний підхід до створення мяких лікарських засобів у формі безводних гелів і розроблено на їх основі склад та технологію антимікотичних препаратів із похідними імідазолу. Вперше проведено комплексне дослідження гелів на основі похідних поліакрилової кислоти (карбомерів марок 940, 980, Ultrez 10, Ultrez 21 та 2623) в гідрофільних неводних розчинниках (етанол 96%, гліцерин, пропіленгліколь, дипропіленгліколь, ПЕО-200, 400 та 600). структурна вязкість гліцеринових та гліколевих гелів карбомерів знижується при введенні 96 % етанолу, а дисперсії карбомеру в етанолі підвищують реопараметри при введенні таких ГНР, як гліцерин, ПЕО-400 та пропіленгліколь; За рахунок введення різних за природою гідрофільних неводних розчинників можна регулювати не тільки структурно-механічні та осмотичні властивості лікарського препарату, але й ступінь вивільнення лікарських речовин. Вперше на підставі комплексу фізичних, фізико-хімічних, фармако-технологічних, мікробіологічних та фармакологічних досліджень із застосуванням методу математичного планування експерименту запропоновано склад 3-х антимікотичних препаратів у формі безводних гелів на основі похідних поліакрилової кислоти та гідрофільних неводних розчинників під умовною назвою «Незо-Фарм» (з кетоконазолом), «Мікоцид» (з біфоназолом) та «Клотрімазол-гель» (з клотрімазолом).