Технологічні прийоми вирощування люцерни, гороху й сої в одновидових та складних агрофітоценозах. Найбільш продуктивні кормові культури для вирощування в змішаних посівах, норми висіву компонентів при різних строках їх підсіву в міжряддя основних культур.
Аннотация к работе
підвищити продуктивність кукурудзи і сої шляхом оптимізації густоти посіву, норми висіву і способів сівби, добору сортів і гібридів, розміщення їх на площі та рівня мінерального живлення рослин; виявити для умов регіону інтенсивні культури з малопоширених капустяних, розробити технології їх вирощування в сумісних та ущільнених посівах, придатних для механізованного збирання та ресурсного програмування урожаїв; урожайність кормова культура посів Одержано нові дані, щодо норм висіву, способів посіву, густоти стояння рослин різних за скоростиглістю гібридів кукурудзи, сортів люцерни, сої і гороху; встановлена продуктивність і якість їх в залежності від доз і форм азотних, бактеріальних та органічних добрив; встановлено роль змішаних і ущільнених посівів кукурудзи та інших культур в підвищенні врожайності і поліпшенні якості заготовлених з них кормів; виявлена залежність продуктивності та якості кукурудзи на зерно і силос, а також люцерни, сої і гороху від сорту, густоти рослин та дії різних доз і форм добрив; виявлено рівень накопичення нітратів в кукурудзі при внесенні азотних добрив; теоретично обгрунтована і практично доведена можливість запобігання шкідливої дії на тварин при використанні кормів з виявленням в них надлишків нітратів; дана біоенергетична оцінка технологій виробництва кормів в богарних умовах Степу України. Згідно державної комплексної НТП "Агрокомплекс", інтенсивну технологію вирощування люцерни, гороху, сої, кукурудзи та інших культур на корм, розроблену автором, впроваджували у 1981-1995 і 1995-1998 рр. на площі 120 тис.га, що забезпечило економію матеріальних затрат на суму 20 млн.гривень та підвищення урожайності кормових культур на 30-40%. В залежності від строків посіву і температури в грунті, що складалася в роки досліджень, а також кількості опадів, поява сходів у люцерни і гороху була відмічена на 7 день, сої - на 9 і кукурудзи - на 17 день /температура в межах 11 - 13 0С.Встановлено зменшення тривалості періоду посів - сходи від строку сівби люцерни, гороху, сої і кукурудзи. Найбільша тривалість вегетаційного періоду була у рослин люцерни сорту Зайкевича - 81 день при посіві, коли температура в грунті на глибині 5-6 см складала 6-8 0С; гороху сорту Харківський 131 - 118 днів при температурі 3-4 0С в грунті; сої сорту Кіровоградська 5 - 113 днів при посіві, коли температура на глибині 10 см складала 7-8°С; кукурудза гібриду Краснодарський 303 ТВ - 124 дні при посіві, коли температура на глибині 10 см була 12 0С. На чорноземах звичайних середньогумусних глибоких внесення мінеральних добрив /Р45К45 і N60Р45К45/ та інокуляція насіння нітрагіном чи ризоторфіном сприяють збільшенню висоти рослин у люцерни на 2-3 см, у сої - на 3-4 см, у горосі - на 2-4 см. Так, сорт Харківський 131 при ранньому посіві забезпечив урожайність зерна на 5,1 ц/га більше ніж при сівбі через 10 днів після першого посіву і на 5,9 ц/га - при сівбі через 20 днів. Кормовий горох забезпечив найвищу урожайність зерна - 15,7 ц/га при вузькорядному способі сівби з міжряддям 7,5 см і нормою висіву 1,0 млн/га насінин при звичайному рядковому з міжряддям 15 см - 14,5 ц/га, зеленоі маси відповідно - 240 ц/га, але при нормі висіву 1,5 млн/га насінин.