Дослідження проблеми лікування хронічних простатитів за допомогою антигомотоксичної терапії на підставі вивчення гемодинамічних, цитогістохімічних та імунологічних досліджень. Аналіз доцільності лікування на фармакологічних і гомеопатичних рівнях.
Аннотация к работе
Це в певній мірі зумовлено складністю діагностики і відсутністю достовірних та обєктивних методів оцінки стану ПЗ, що може призводити з одного боку до гіпердіагностики захворювання, з іншого, не дозволяє оцінити ефективність застосованих методів лікування. Не підлягає сумніву, що тільки вивчення всієї сукупності механізмів розвитку й особливостей перебігу ХП можуть забезпечити розробку нових науково обґрунтованих підходів до лікування і профілактики. Розвиток нових альтернативних підходів до профілактики та лікування ХП потребує поглиблених знань загальнобіологічних процесів в залежності від гемодинамічних порушень у ПЗ, періодів розвитку симптомів і їхньої корекції за допомогою альтернативної (антигомотоксичної) терапії. У звязку з вищевикладеним наукове обґрунтування та подальша розробка ефективних схем діагностики, лікування і профілактики ХП, повинна базуватись на глибокому клініко-патогенетичному аналізі на підставі вивчення цитогістохімічних, біохімічних і УЗД. Тема дисертації повязана з планом НДР у рамках державної проблеми "Наукове обгрунтування і впровадження сучасних і нетрадиційних методів лікування, діагностики і профілактики захворювань ПЗ в сполученні з патологією інших органів та систем", яка розробляється Кримським державним медичним університетом ім.В першу групу ввійшли 379 хворих на ХП, які були обстежені за програмою УЗД. 3 групу склав 51 хворий, яких обстежено за програмою вивчення показників ПОЛ при використанні антигомотоксичної терапії; в 4 групу ввійшов 21 хворий, яким обрано спосіб лікування захворювань ПЗ поляризованим світлом; в 5 групу ввійшли 36 хворих, яким проводився ендоуретральний лазерофорез ПЗ препаратом Траумель С. 6 група - 49 хворих, яким проведено лікування методом фармакопунктури; 7 групу склали 434 хворих обстежених за програмою застосування традиційної терапії, із них 115 це хворі з хламідійними та тріхомонадними простатитами. УЗД стала базисом, на якому була побудована струнка система доказів щодо доцільності нового патогенетичного напрямку в лікуванні ХП за допомогою АГТ. Для встановлення нормальних значень кровопостачання ПЗ були проведені дослідження в контрольній групі із 54 чоловік, які не предявляли скарг, не мали аномалій судинного русла ПЗ, у яких ехографічна сірошкальна картина була у нормі.Для диференційної діагностики хронічного простатиту розроблений показник індексу резистентності: значення індексів резистентності вище 0,75 свідчать про склероз передміхурової залози; 0,65-0,75 - відсутність порушення гемодинаміки (норма); нижче 0,65 - гострий запальний процес у передміхуровій залозі (патент на винахід №20031211258). При вивченні процесів тканинного дихання на клітинному рівні у хворих на хронічний простатит виявлено зменшення активності ключових окислювально-відновних ферментів гліколізу (глюкозо-6-фосфатдегідрогеназа на 14,3±1,8%, лактатдегідрогеназа на 15,6±2,1%) і циклу Кребса (сукцинатдегідрогеназа на 28,2±3,7%), що свідчить про кисневий дефіцит. При використанні антигомотоксичної терапії зворотна динаміка цитохімічних показників у нейтрофілах периферичної крові спостерігається на 5 добу у той час, як при традиційному лікуванні - на 10 добу. Еритроцитарно-плазмовий дисбаланс вмісту загальних ліпідів крові при традиційних методах спостерігається до 10 доби, а при антигомотоксичній терапії - до 5 доби. Розроблені методи місцевого лікування (ендоуретральний траумель-лазерофорез) забезпечують клінічне видужання і зменшення патологічних симптомів у 82,6% хворих, що на 22,2% вище, ніж при використанні традиційних методів лікування (патент на винахід №98116077).