Фактори, що сприяють формуванню йодо- та залізодефіцитних станів у дітей. Закономірності формування тиреоїдної патології у молодших дошкільнят в умовах високої поширеності залізодефіцитної анемії та інтенсивного антропогенного навантаження на організм.
Аннотация к работе
Комісаренка АМН України, Інститутом медицини праці АМН України та Дитячим Фондом ООН, довело актуальність проблеми дефіциту йоду та заліза для України в цілому. Враховуючи неоднорідність ситуації в країні зі станом забезпеченості населення мікронутрієнтами та в умовах відсутності вирішення проблеми профілактики дефіциту йоду та заліза на загальнонаціональному рівні, актуальним є створення регіональних програм, які б ураховували місцеві особливості та відповідали існуючій законодавчій базі. Мета дослідження: Оптимізувати систему моніторингу, профілактики та лікування патологічних станів, повязаних із дефіцитом йоду та заліза у дітей, шляхом наукового обґрунтування та розробки відповідної програми заходів. залізодефіцитний діти тиреоїдний патологія Для оптимізації процесу моніторингу заходів щодо усунення дефіциту мікронутрієнтів створено автоматизовану систему підтримки прийняття лікарських рішень, спрямовану на динамічне спостереження за хворими з йодо-та залізодефіцитними станами, планування лікувальних та профілактичних заходів, створення відповідних регіональних баз даних (отримано свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 27311). Розроблена автоматизована система медико-соціального моніторингу дітей із йодо-та залізодефіцитними станами дає можливість динамічного спостереження за даною групою хворих, дозволяє своєчасно розробляти та корегувати лікувальні та оздоровчі заходи в умовах поліклінік, дитячих лікарень, діагностичних центрів, а також у практиці педіатра, сімейного лікаря, дитячого ендокринолога.Дослідження складалося з наступних етапів: 30-кластерне епідеміологічне дослідження дефіциту йоду та заліза у дітей молодшого шкільного віку; поглиблене лабораторне обстеження; визначення факторів, що сприяють виникненню дефіциту мікронутрієнтів у дітей в регіоні з великим антропогенним навантаженням; розробка, впровадження та аналіз ефективності лікувальних і профілактичних заходів; обґрунтування та створення регіональної програми профілактики дефіциту мікронутрієнтів та інструментів її реалізації. З урахуванням екологічних умов Луганська область була умовно розподілена на три зони: до першої увійшли міста з розвинутою хімічною, металургійною, будівельною промисловістю (10 кластерів, 318 дітей, 161 хлопчик та 157 дівчаток, середній вік 8,62±0,08 років); до другої - міста та райони з вугледобувною та вуглепереробною промисловістю (13 кластерів, 403 дитини, 202 хлопчика та 201 дівчинка, середній вік 8,63±0,07 років); до третьої - сільськогосподарські райони (7 кластерів, 214 дітей, 102 хлопчика та 112 дівчаток, середній вік 8,38±0,11 років). Частота зоба у обстежених молодших школярів при оцінці розмірів щитовидної залози за стандартами ВООЗ/МРКЙДЗ/ЮНІСЕФ (2001 р.) склала 27,7±1,6 %, що в 5,5 рази перевищує відомий пятивідсотковий ендемічний барєр та в 17,8 рази - офіційний показник поширеності дифузного зоба у дітей 7-14 років в Луганській області. Збільшення частоти тиреоїдної патології у дітей молодшого шкільного віку, які мешкають у зоні підвищеного антропогенного навантаження, вказує на комплексний негативний вплив факторів забруднення середовища на щитовидну залозу, що співпадає з думкою інших дослідників (М. В. При її розробці враховували частоту дифузного нетоксичного зоба та анемії в цілому по області, залізодефіцитних станів за даними поглибленого біохімічного дослідження частини дітей, випадків поєднання зоба та анемії в популяції дітей молодшого шкільного віку.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове рішення наукової проблеми педіатрії - підвищення ефективності профілактики та лікування патологічних станів, повязаних із дефіцитом йоду та заліза, шляхом створення програми моніторингу на основі визначення поширеності йодо-та залізодефіцитних станів (на прикладі Луганської області), вивчення механізмів їх виникнення, впливу на фізичний розвиток та стан здоровя дітей молодшого шкільного віку, оцінки ефективності окремих лікувальних та профілактичних підходів. В регіоні спостерігається висока частота зоба (27,7±1,6 %), анемії (30,7±1,5 %) та їх поєднання (12,2±1,1 %) у дітей молодшого шкільного віку. Постійне проживання та навчання дітей у зоні високого техногенного навантаження призводить до збільшення шансів розвитку зоба та анемії у дітей молодшого шкільного віку. У дітей із зобом та анемією домінують прояви патологічних станів, повязаних із порушеннями динамічних когнітивних та регуляторних функцій центральної та вегетативної нервової систем у вигляді підвищеної втомлюваності, сонливості, порушень уваги, головного болю, абдомінальних скарг, закрепів. У регіоні зі співіснуючими йодним дефіцитом та великим антропогенним навантаженням діти молодшого шкільного віку в 52,9±3,5 % випадків мають порушення функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи різного ступеня.