Наукове обґрунтування системи оцінки впливу факторів навколишнього середовища та умов життєдіяльності на стан здоров’я людей похилого віку - Автореферат

Сьогодні Україна перебуває в стані глибокої демографічної кризи, при цьому спостерігається не тільки зменшення кількості населення, але і зниження рівня здоровя. Згідно з Конституцією України, основним чинним законом, який виходить із гуманістичних та правових засад, людина, її життя і здоровя, честь, гідність, недоторканість і безпека визнаються у державі найвищою соціальною цінністю. Залишається багато невирішених питань, особливо тих, котрі стосуються комплексного впливу факторів довкілля на організм людини впродовж її життя, тому дослідження в цьому напрямку розширить знання про загальні механізми формування відповідних реакцій організму на сполучену дію факторів довкілля та її наслідки, дасть підстави для наукового обґрунтування дійових заходів первинної профілактики, спрямованих на збереження і зміцнення здоровя людини. Дослідження виконувались при безпосередній участі автора у науково-дослідних роботах Інституту геронтології АМН України: “Розробка системи соціальної адаптації робітників старшого працездатного віку до пенсійного періоду життя в сучасних соціально-економічних умовах” (1998-2000 рр., № держреєстрації 0198U000614); “Вивчити фактори формування якості життя населення старшого віку в Україні” (2001-2003 рр., № держреєстрації 0101U002027); “Вивчення психофізіологічних механізмів розумової працездатності у робітників старшого віку” (2001-2003 рр., № держреєстрації 0101U002028, відповідальний виконавець); “Обґрунтування системи оцінки психофізіологічного забезпечення трудової діяльності людей старшого віку та прогнозування їх професійної працездатності” (2004-2006 рр., № держреєстрації 0104U002269, відповідальний виконавець); “Визначити психофізіологічні та соціально-гігієнічні чинники тривалості життя людини (на прикладі довгожителів України)” (2007-2009 рр., № держреєстрації 0107U002585, відповідальний виконавець). В результаті розробки теоретичних, методологічних і практичних питань формування, зміцнення та збереження здоровя людини вперше: визначено основні складові комплексної оцінки стану здоровя людини за умов зовнішніх дестабілізуючих впливів: діагностика стану серцево-судинної, нервово-мязової і дихальної систем, рівня адаптаційних і резервних можливостей організму, психоемоційного статусу в їх взаємозвязку з індивідуально діючими на людину основними факторами (станом навколишнього середовища, особливостями способу життя і професійної діяльності, наявністю хронічних захворювань) з урахуванням віку і статі;На другому етапі дослідження опитано 1704 чоловіків і жінок у віці 50 років і старше (658 чоловіків і 1046 жінок), які відвідували поліклінічне відділення Інституту геронтології. Виняток у чоловіків складають хвороби органів дихання (основна частка в 50-59 років - 31 %) і травми (основна частка в 15-29 років - 41,4 %); у жінок - хвороби сечостатевої системи (основна частка в 40-49 років - 30,4 %). 2), можна зробити наступні висновки: максимальний темп росту КЗ спостерігається у віці 15-29 років, незалежно від статі опитаних; динаміка змін КР має хвилеподібний характер (причому як у чоловіків, так і у жінок), підвищені значення якого відзначаються в періоди 15-29, 40-49 і 60-69 років; значення показника ЖЗ неухильно знижуються з віком, темп змін СОЗ практично повторює темп змін ЖЗ незалежно від статі опитаних. Причому якщо у віці 15-29 років розходження за статтю не спостерігається, то у 40-49 років ризик такої патології вірогідно більший у жінок, ніж у чоловіків (RR=1,59, p<0,05), а у 60-69 років, навпаки, ризик більший у чоловіків (RR=1,72, p<0,001). У структурі операцій як у чоловіків, так і у жінок, найбільшу частку складають хірургічні втручання при хворобах органів травлення, причому у чоловіків вони частіше відзначаються у вікові періоди 15-29, 40-49 і 60-69 років, у жінок - у 15-29 і 60-69 років.На основі проведених нами епідеміологічних досліджень розроблено систему оцінки стану здоровя людини за умов зовнішніх дестабілізуючих впливів, яка включає комплексну діагностику стану серцево-судинної, нервово-мязової і дихальної систем, рівня адаптаційних і резервних можливостей організму, психоемоційного статусу в їх взаємозвязку з індивідуально діючими на людину факторами навколишнього середовища, особливостями способу життя і професійної діяльності, наявністю хронічних захворювань з урахуванням віку і статі, що дозволяє оцінити ймовірність переходу донозологічних станів у патологічні і своєчасно провести заходи первинної профілактики захворювань. Виявлені сильні кореляційні звязки (r=0,82-0,99, p<0,001) субєктивних оцінок і обєктивних показників щодо захворюваності і ступеня забруднення навколишнього середовища свідчать про доцільність використання в системі соціально-гігієнічного моніторингу даних про стан здоровя і стан навколишнього середовища, отриманих шляхом опитування населення. Аналіз структур хвороб за періодами життя показав, що на період 60-69 років припадає основна частка хвороб майже за всіма класами хвороб, незалежно від статі опитаних. У той же час у чолові

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ