Ретроспектива, сучасність та перспективи розвитку фармації. Теоретичні підходи щодо вдосконалення та створення нормативно-правових та інструктивно-методичних чинників реформування кадрової політики персоналу підприємств фармацевтичної галузі України.
Аннотация к работе
Усе це дозволяє мінімізувати дублювання функцій у виробничому процесі, чітко визначити обсяги та вимоги до знань, вмінь персоналу, підвищити мотивацію до навчання, перепідготовки, вдосконалення та сертифікації кадрів, розробки спеціальних навчальних програм для задоволення професійних запитів на сучасному рівні. Кадри, їх знання, кваліфікація, обовязки і особиста відповідальність згідно з кваліфікаційними характеристиками, гарантують ефективність роботи підприємства та якість їх продукції. Однак існує проблема, яка полягає у тому, що в Україні до цього часу не розроблені кваліфікаційні характеристики, не виписані вимоги до рівня освітянських знань (обсягів знань), не означені обовязки персоналу підприємств промислової фармації та деяких інших нововведених професій за посадою, напрямом роботи, стажем, професією (спеціальністю). Зазначену проблему неможливо вирішити без комплексного підходу у вивченні та науково-теоретичному обґрунтовуванні суттєвих змін специфіки фармацевтичної діяльності, втілення Болонського процесу щодо навчання впродовж життя, розробки кваліфікаційних характеристик (нового покоління) та внесення професій, посад працівників аптек, промислової фармації, “Уповноважених осіб” (УО) з контролю якості лікарських засобів до Державного Класифікатора Професій ДК 003-95. Вперше розроблено та запропоновано у єдиному форматі кваліфікаційні характеристики для окремих професійних угруповань персоналу цехів стерильного, ампульного, твердих та мяких лікарських форм, “Уповноваженої особи (осіб) підприємств з виробництва лікарських засобів”, а також “Уповноваженої особи (осіб) аптек, аптечних баз (складів)”.Рівень розвитку суспільства як в історичному аспекті, так і сучасному періоді, був і лишається залежним від економічного та політичного устрою, наукового світогляду, визначаючого перспективу розвитку країни, в тому числі і фармації. На всіх етапах історичного розвитку аптечної служби змінювалися організаційні підходи, методи, форми діяльності та структура кадрів, найменування посад, спеціальностей, але незмінними лишалися вимоги до персоналу, їх знань, професійної компетентності та відповідальності перед суспільством країни. Однак, до цього часу трансформація застарілих та поява нововведених спеціальностей, професій, посад, напрямів роботи персоналу підприємств промислової фармації України, а також “Уповноважена особа (особи)” не мають юридично-правового статусу, так як на ці посади та інші професійні угруповання, які є специфічними для галузі фармація, не розроблені кваліфікаційні характеристики та не внесені до Класифікатора Професій ДК 003-95. Одним з найважливіших завдань на всіх етапах розвитку суспільства, його соціально-економічного, наукового, технічного, технологічного становлення та змін, в тому числі у фармації, була і залишається проблема розвитку матеріально-технічної бази, зокрема, аптечної мережі України збалансованої з потребами підготовки, перепідготовки, атестації й раціонального використання кадрового потенціалу. Аналіз показника вертикального ретроспективного ряду за 1960-1990 рр. також свідчить про пропорційне зростання аптечної мережі, середньозважений показник якого складає - 27,8%, загальної чисельності - 53,5%, у тому числі провізорів - 54,9%, фармацевтів - 46,7%, чисельності працюючих на одну аптеку - 20,0%, загальної чисельності провізорів та фармацевтів на 10 тис. населення України - 36,3%, що свідчить про кадрове укрупнення (зміцнення) аптек (табл.На підставі глибокого ретроспективного аналізу основних показників діяльності фармацевтичної галузі України, зокрема, розвитку аптечної мережі, динаміки та обсягів реалізації лікарських засобів встановлено закономірний вплив на розміщення та ефективність використання кадрів, їх якісного та чисельного складу. На основі вивчення вітчизняного і зарубіжного досвіду проведення державної кадрової політики у фармацевтичному секторі охорони здоровя розроблені та запропоновані сучасні рішення визначеної проблеми щодо наукового обґрунтування організаційно-методичних підходів підвищення ефективності діяльності персоналу підприємств фармацевтичної галузі. Вперше в Україні, ґрунтуючись на великому масиві даних взятих для аналізу основних показників діяльності субєктів господарювання аптечної галузі (1911-2005 рр.) встановлено, що для визначення продуктивності (ефективності) праці персоналу фармацевтичних підприємств та аптек, показник обсягу товарообігу втратив свою значимість. Доведено, що зростання обсягів виробництва, реалізації лікарських засобів потребує змін чисельності, розміщенні, перепідготовки персоналу та вдосконалення заходів щодо підвищення ефективності в їх діяльності.(Дисертант особисто проаналізував 860 споріднених посад професій й підготував проекти кваліфікаційних характеристик та довідник до типографського видання). (Дисертант особисто провів аналіз літератури, прийняв безпосередню участь у розробці кваліфікаційних характеристик, підготував до типографського видання). (Дисертант особисто провів аналіз літератури прийняв безпо
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ