Обґрунтування доцільності вирощування сорго для стабілізації виробництва фуражного зерна та зеленої маси в умовах недостатнього зволоження. Особливості росту, розвитку та урожайність сорго. Порівняльна характеристика різних способів обробки ґрунту.
Аннотация к работе
Розширення посівних площ і підвищення врожайності сорго обмежується тим, що раніше розроблені і рекомендовані технології вирощування не забезпечують повної реалізації рівня потенційної продуктивності рослин, оскільки не враховують взаємозвязок біологічних особливостей культури з природним варіюванням погодних умов по роках. Останні і зумовлюють актуальність досліджень по агробіологічному обґрунтуванню і розробці агротехнічних заходів, які б сприяли зменшенню негативного впливу факторів навколишнього середовища на формування продуктивності сорго. На основі багаторічних досліджень передбачалося встановити закономірності впливу основних погодних умов на особливості росту і розвитку рослин та продуктивність сорго і, виходячи з цього, розробити комплекс прийомів оптимізації технології його вирощування на зерно, силос, зелений корм і технічні цілі в умовах недостатнього і нестійкого зволоження. В дослідженнях вирішувались такі задачі: проведення статистично-порівняльного аналізу багаторічного експериментального матеріалу і визначення реакції рослин на варіювання окремих елементів погоди по роках; встановлення особливостей росту, розвитку і формування продуктивності рослин сорго при сівбі після різних попередників; вивчення можливості мінімалізації основного і удосконалення передпосівного обробітку ґрунту при застосуванні гербіцидів; розробка умов одержання повноцінних сходів сорго при висіві насіння різного класу посівного стандарту і в звязку з прийомами догляду за посівами; розробка заходів підвищення ефективності мінеральних добрив як у допосівний період, так і при підживленні протягом вегетації сорго; визначення сортовоі реакції різних біотипів сорго на строки сівби, форму і величину площі живлення рослин; виявлення способів підвищення конкурентоспроможності сорго в боротьбі з бурянами в агроценозі; встановлення строків проведення десикації посівів різними препаратами, оптимальних строків та способів збирання врожаю сорго при вирощуванні на зерно в суцільних посівах; економічна і біоенергетична оцінка застосування інтенсивної і енергозберігаючої технологій вирощування сорго. Результати досліджень дали змогу науково обґрунтувати оптимізовану технологію вирощування сорго на зерно, силос, зелений корм і технічні цілі для умов недостатнього і нестійкого зволоження .Середньорічне виробництво зерна сорго за період 1950-1987 рр. збільшилось від 3,0 до 132,8 тис. т, що забезпечувалось розширенням площі посіву і зростанням врожайності з 4,5 до 14,2 ц/га. Досвід впровадження технології вирощування сорго в господарствах степового регіону і обсяги насіння, що реалізуються, дозволяють зробити висновок, що цукрове сорго і сорго-суданкові гібриди висівають на більших площах у порівнянні з зерновим сорго. Кореляційний аналіз не виявив тісного звязку між рівнем врожайності сорго і запасами вологи перед сівбою (r=0,361), більша залежність між цими показниками відмічалась у фазі викидання волотей (r=0,429). В той же час вирощування сорго після ярого ячменю і вівса, висіяних по кукурудзі, виявилось менш прийнятним, оскільки його врожайність, через збільшення забуряненості посівів була на 2,6-4,4 ц/га нижчою, ніж після кукурудзи. Вивченням доцільності пересіву загиблого озимого ячменю такими зернофуражними культурами, як ярий ячмінь, кукурудза і сорго, встановлено, що культури пізнього строку сівби - кукурудза і сорго - дозволяють максимально компенсувати це негативне явище і забезпечують формування врожаю на рівні 38,6-40,2 ц/га зерна.Недостатня і нестабільна теплозабезпеченість у періоди сівба-сходи і цвітіння-повна стиглість зерна обмежує рівень продуктивності сорго і зумовлює варіювання його по роках; у 75% років вологість зерна перевищує базисну, і воно потребує сушіння. Кращими попередниками для зернового сорго і озима пшениця після чорного пару або гороху, задовільними - кукурудза, яку висівають після озимих і ярих зернових, гороху і цукрових буряків, найгіршим - соняшник. із зернофуражних культур (ярий ячмінь, кукурудза і сорго) для пересіву загиблих або зріджених у період зимівлі посівів озимих культур найбільш доцільно використовувати ранньостиглі сорти сорго. Допосівний обробіток ґрунту під сорго включає вирівнювання зябу, весняне боронування і культивацію із коткуванням при внесенні гербіцидів безпосередньо перед сівбою або за 5-7 днів раніше. При комбінованому використанні (на зерно і технічні цілі) потенційна продуктивність віничного сорго сорту Донське 35 найповніше реалізуються в посівах з міжряддями 45 см і густотою рослин 140 тис./га; для сорту Віничне 623 ці параметри становлять 70 см і 100 тис./га. Енергозберігаюча технологія вирощування сорго на зерно в суцільних посівах сприяю зростанню коефіцієнта окупності витрат на 0,57 грн. і збільшує енергетичний коефіцієнт у порівнянні з базовою технологію на 1,78.