Дослідження деградації навколишнього середовища в приморських регіонах. Причини погіршення санітарно-епідеміологічних умов життєдіяльності населення. Організація превентивних заходів екологічного захисту прибережних морських вод у рекреаційних зонах.
Аннотация к работе
За висновками провідних вчених екологів та гігієністів, використання обєктів навколишнього середовища, його ресурсів, необмежене скидання відходів у водойми складають значну небезпеку для людства, майбутніх поколінь (Трахтенберг І.М., 2010; Сердюк А.М., 2011). Вміст хвороботворних мікроорганізмів і хімічних речовин у забрудненій воді, що скидається в море підприємствами транспорту і промисловості, робить їх небезпечними, як для мешканців водойм, так і для людини (Лобенко А.А., Надворний М.М., 1998; Чікановський В.А., 2006, Faure М.G.,2006). Особливо відчуваються недоліки в сфері наукового вивчення еколого-гігієнічних проблем забруднення рекреаційних зон моря при міжнародному судноплавстві, експлуатації портів, процесів днопоглиблення морських акваторій, також фумігації сільськогосподарської продукції при морегосподарській діяльності (МГД). На сучасному етапі в проблемі еколого-гігієнічного обґрунтування заходів по охороні здоровя населення, захисту прибережних морських вод та рекреаційних зон приморських міст, внаслідок МГД, невирішеними є ціла низка питань, серед яких принципово-важливе місце займає відсутність науково обґрунтованої еколого-гігієнічної концепції щодо проблеми безпечної МГД. Встановлена (в натурних умовах) міграція забруднень стічно-фанових вод судна в зону рекреації та їх вплив на захворюваність гострими кишковими хворобами населення приморських міст; визначено вміст шкідливих токсичних речовин у морській воді та досліджено їх вплив на процеси самоочищення, мікробну деструкцію ксенобіотиків в умовах експерименту; встановлена можливість забруднення баластних вод небезпечними біопатогенами, що заносяться в рекреаційні зони морського середовища Чорного моря при судноплавстві; розроблені та оцінені сучасні схеми біологічного, фізико-хімічного очищення суднових стічних вод, відповідність їх якості встановленим нормативам.У першому розділі на підставі огляду літератури з досліджуваної проблеми та аналізу сучасних наукових досягнень у галузі захисту моря від забруднення при судноплавстві та впливу на оздоровчу функцію морського середовища відображена значимість морської транспортної галузі, яка відрізняється - надзвичайними специфічними еколого-гігієнічними особливостями, що сприяють забрудненню морського середовища при судноплавстві і при цьому негативно впливають на водойму і здоровя людини. З метою реалізації поставлених у роботі завдань, дисертаційні дослідження виконувались в декількох напрямках: проводилось поглиблене санітарно-гігієнічне обстеження обєктів море господарського комплексу з використанням інструментально-лабораторних методів дослідження; виконувались лабораторні та натурні експериментальні дослідження, спрямовані на розкриття механізму глибокого очищення суднових стічних вод і їх осадів з використанням біоактиваторів і стимуляторів; мікробної очистки лляльних, нафтоутримуючих, баластних вод і сміття; зменшення біообростань корпусу суден морського флоту. В процесі виконання роботи досліджено 2284 обєкта, виконано 29022 аналізів морської, річкової води, різних видів суднових стічних вод і твердих відходів, біологічних обростань корпусу суден, міських стічних вод, донних відкладень, баластних вод. Встановлено формування дефіциту кисню з причини його споживання на розкладання надлишкової органічної речовини, в умовах обмеженої динаміки вод і щільнісної стратифікації, дефіцит кисню тягне за собою тяжкі наслідки для гідробіонтів, викликає явища заморів, зниження швидкості самоочищення води, приводить до накопичення речовин, які важко окислюються, у тому числі токсичних, таких як поліароматичні вуглеводні і феноли, високомолекулярних сполук з обмеженою розчинністю, що утворюють колоїдні маси. При дослідженні встановлено, що бактеріальній забрудненості баластних вод з різними термінами знаходження води в танках судна, створюються умови для поступового накопичення біомаси, в т.ч. мікрофлори і гідробіонтів, токсикантів, в тому числі на підводній частині морського судна.У дисертаційній роботі вперше обґрунтовані комплексні еколого-гігієнічні підходи до регламентації впливу функціонування морегосподарського комплексу на сучасному етапі розвитку цієї галузі з вивченням якості морського середовища акваторій чорноморських портів і рекреаційних зон при морегосподарській діяльності , що дозволяє зробити такі основні висновки: 1. Доведено, що функціонування морегосподарського комплексу та вплив останнього на санітарно-гігієнічний стан північно-західного шельфу Чорного моря сприяють накопиченню забруднення нафтопродуктів, фенолів, СПАР, солей важких металів, органічних форм біогенних речовин, дефіциту розчиненого кисню в морській акваторії, ускладнюють перебіг процесів самоочищення морського середовища, створюючи потенційні хімічні та епідемічні ризики для здоровя населення, повязані з місцем розташування портів, природними умовами включно з впливом стоку річок Дніпро, Південний Буг, Дністер, що призводить до незворотних наслідків для процесів самоочищення морської води. Проведене ранжування прі